Львівське видавництво «Крайнебо» особливе – у ньому видають публікації реформатського богослів’я виключно українською мовою. Що таке реформатський світогляд? Як збагачують українську мову у Львові? Та які книги можуть допомогти духовно зростати богослову і неофіту? Про це та інше сайту «Духовна велич Львова» та Ютуб-каналу «Fratelli tutti?» розповіли керівник видавництва «Крайнебо» Назар Яцишин та пастор львівської реформатської церкви Святої Трійці Герой Хакєборд.
Андрій Толстой: Добрий день, пасторе Герой і Назаре. Сьогодні нас троє і ми будемо говорити про львівське книжкове видавництво «Крайнеба»?
Назар Яцишин: «Крайнебо» – це давнє українське слово, що означає горизонт. Це архаїчне слово, яке ми хотіли відновити (у вжитку) на кшталт «Свічадо», схожа морфологія.
Назаре, ви є керівником видавництва. Його назва дещо незвична – «Крайнебо». Що там, на краю неба? Чи можете більше пояснити, як ця назва народилася?
Н.Я.: Насправді немає якоїсь глибокої загадки, яка захована в назві. У нас був такий образ, що ми бачимо горизонт, або небокрай. І це очікування чогось. Це пов’язується з християнською ідеєю, що Христос колись прийде вдруге. Це погляд вперед, погляд у майбутнє, очікування чогось кращого. І ми подумали, що слово «крайнебо» є в словниках, але дуже рідко вживається, зазвичай кажуть «небокрай», «горизонт», «обрій». Тому вирішили, що це чудова нагода підняти з давно забутого пласта чудове українське слово.
Вирішили збагатити словниковий запас українців.
Н.Я.: В тому числі – так.
Тобто, крайнебо – це небокрай.
Н.Я.: Так, небокрай, горизонт, обрій.
Розкажіть про історію вашого видавництва – скільки часу воно існує, і що спільного воно має з Львівською реформатською церквою Святої Трійці, одним із духовних провідників якої є пастор Герой Хакєборд? Пасторе Герой, чия це ідея була і як давно вона народилася?
Пастор Герой: Коли ми приїхали у Львів працювати над новою церквою, відразу розуміли, що у Львові це має бути українською мовою. Ми раніше працювали в Одесі, в Миколаєві на Півдні, в Києві – там переважно все було російською. Відповідно, всі наші ресурси також були російською мовою. Та приїхавши сюди (у Львів), ми хотіли перейти повністю на українську мову, але не мали базових матеріалів українською – для недільної школи, для вивчення Біблії в групах. Тому вирішили почати перекладати ці важливі матеріали, щоби принаймні діти могли вивчити Біблію своєю мовою, і в біблійних групах люди могли читати матеріали також рідною мовою. Переклад складніших книг ми залишили на пізніше, за класиків – Кальвіна, Лютера – ще не бралися, почали з простішого. І з часом ми сформували видавництво «Крайнебо».
Назар Яцишин: Була базова потреба в церкви, дійсно бракували ресурсів українською мовою. І фактично ця ідея і народила видавництво. Ідея з’явилася в 2015-му, але фактично і юридично видавництво почало працювати з кінця 2016-го. Спочатку ми перекладали ресурси, які конче потрібні були церкві.
У вас всі книги українською мовою? Чи, може, я не помітив якусь російську?
Н.Я.: Ми перекладаємо суто українською мовою. Однією з цілей якраз було наповнити реформатську бібліотеку українською мовою. Як сказав пастор Герой, наші церкви починалися на Півдні (України), і вже були видавництва реформатські, але російською. Вони діяли вже 1990-х, тому достатньо видали літератури. А нам бракує саме української реформатської літератури. Це складало навіть деяку трудність, бо є певні концепції, певні поняття, які ще не були передані українською мовою (в контексті реформатського богослів’я), вони не використовуються у широкому вжитку. А англійською вони вже усталені. Наприклад, було кілька термінів, і ми досі з ними стикаємося, щодо яких ми мали визначитись, якими саме вони будуть. Тому ще одна наша мета – впровадити в українську мову слова з реформатського вчення, які є, так би мовити, специфічними.
Чи можете навести один-два приклади таких слів?
Н.Я.: Наприклад, є слово «передпризначення», англійською це «predestination». Ідея полягає в тому, що Бог вибрав своїх людей ще до закладин світу. Це теологічна концепція, і українською можна знайти різні варіанти цього слова – «передвизначення», «напередпризначення» і т. д. В принципі, вони зрозумілі, є певні відмінності в префіксах – ми вирішили, що це буде «передпризначення», оскільки воно найкраще передає значення, і в принципі підходить під те, що вже було перекладено, наприклад, в Огієнка в Біблії. Тому в наших перекладах використовуємо саме це слово.
Хто перекладач? Це ж насправді треба добре в цьому розумітись.
Н.Я.: Я є перекладачем. І ви слушно зауважили, що потрібні певні навички. І це процес, в якому я продовжую вчитися. Я перекладач за освітою, і переклад був знайомий мені і раніше, однак реформатську літературу я почав вже перекладати лише у видавництві «Крайнебо». І це не лише моя заслуга, працювало також багато редакторів – літературних, технічних, коректорів. Вони також долучаються до кінцевого продукту.
Скільки книг вже переклало і видало ваше видавництво?
Н.Я.: Понад сто різних публікацій. Це не обов’язково книги, це можуть бути менші матеріали.
У видавництва є власний сайт, і він доволі симпатичний. Тобто люди можуть замовляти там книги. Здається, там все доволі доступно пояснено. Воно працює?
Н.Я.: Звичайно, без сайту зараз нікуди. Тому він у нас є, там можна посортувати собі книги за категоріями, можна їх замовити і оплатити, проблем із тим немає. Ми також намагаємось розвивати акаунт в інстаграм. Там ми більше інтерактивні, ми публікуємо різні «сторіз», які допомагають зазирнути в книгу. Ідея полягає в тому, щоб не просто показати обкладинку, але зацікавити людину за допомогою цитати чи уривка.
Також читайте: Пастор Герой: «Все, що відбувається в Україні та в світі, є частиною Божого плану»
Люди замовляють ваші книги? Бо тут важливо врахувати, що Реформатська церква не є зовсім традиційною для України, хоча близько 400 років реформати мали великий вплив і в Галичині, і на Волині. Але останні 300 років їхньої присутності у нас не було. І тепер реформати стали присутніми тут лише тоді, як Україна стала незалежною. Відповідно, не так багато людей може до вас звертатись. То чи замовляють книги, і якого спрямування публікації користуються найбільшою популярністю?
Н.Я.: Справді, попри те, що з-поміж протестантських течій Реформатська церква є доволі традиційною, в Україні вона відносно недовго. Втім, наша ключова аудиторія належить нашого деномінаційного спрямування – наші церкви є в Харкові, в Одесі, в Києві, в Миколаєві, на Закарпатті… Рівне, Хмельницький і т. д. Отже, є люди, яким це актуально. Також є ширша аудиторія. Скажімо, це реформовані баптисти, які теж дуже зацікавлені в певних авторах. Зрештою, є автори, які відомі на широкий загал. Наприклад, це Тім Келлер, зараз його активно друкує теж видавництво «Свічадо», його книги користуються широким попитом на загал.
У нас також є окрема велика програма для недільної школи, для дітей, яку ще до ковіду ми представили на Львівському книжковому форумі. І до нас підходило дуже багато вчителів християнської етики. Вони були вражені тим, що у нас є повна програма «від “а” до “я”». Ця програма також доповнена аудіодисками – кожен урок має пісню. Вони були в захваті, кажуть: «ми ніколи про вас не чули, і дуже добре, що ви це зробили». Отже, навіть нереформатська аудиторія зацікавлена.
Найпопулярнішою зараз є книга Дейна Ортлунда «Лагідний і покірний серцем», і також Ілюстрований Вестмінстерський короткий катехизм, це наша перша кольорова ілюстрація, яка користується попитом, бо візуально дуже гарна. Це свого роду історичний документ. Наразі ці дві книги є фаворитами.
Чи плануєте ви щось видавати в час війни?
Н.Я.: Насправді війна трошки нас підкосила в тому плані, що у нас були партнерські плани з певними мережами в Україні спільно видавати деякі книги. І це, на жаль, скасувалося. Але ми продовжуємо працювати, і зараз активно працюємо над ширшим Вестмінстерським визнанням віри. У нас є короткий катехизм в ілюстрованій версії, але ми хочемо мати повне Визнання віри та повний катехизм. Також у нас є багато книг, які майже готові – їм залишилось пройти етапи верстки і фінального коректування, і вже можна друкувати. Це, зокрема, книги Паркера, Спроула і ще деякі видання.
Пасторе Герой, я все не можу заспокоїтись – в хорошому сенсі – що ваше видавництво видає книги виключно українською мовою. Тому що в Україні поміж протестантів, на жаль, існує тенденція надавати перевагу російськомовній літературі, оскільки багато протестантів живе на Сході України і вони спілкуються російською мовою. Відповідно, не дуже хочеться видавати книги, які мало хто буде купувати. Але я так розумію, що це було ваше принципове рішення – видавати публікації виключно українською мовою, хоча це, можливо, економічно менш вигідно. На жаль, в нашій країні такі реалії досі існують. Все ж таки, що спонукало вас прийняти саме таке рішення?
Пастор Герой: По-перше, російською мовою вже є багато хороших ресурсів, які люди можуть читати. Але у Львові не всі люблять читати російською. Людям важливо, щоб вони читали своєю мовою. Коли ти читаєш рідною мовою, то правда краще доходить. І для потреб нашої церкви ми хочемо, щоб люди могли читати своєю мовою важливі істини про Бога. Крім того, є багато ресурсів українською, які ми перекладаємо, і яких немає російською. І я вірю, що майбутнє України – це українська мова. Тому ми хочемо бути в цьому питанні на передовій.
Пасторе Герой, назвіть ваші найулюбленіші книги, окрім Біблії, звичайно, з виданих видавництвом «Крайнебо».
П.Г.: Є книги, які є важливими в моєму житті, а є книги, які, як ми вважаємо, важливі та своєчасні для церкви. Для розвитку нашого Реформатського руху в Україні найважливішим є, звісно, Вестмінстерське визнання віри і катехизми. Це дає дуже важливий фундамент правильного розуміння Біблії. А особисто мені дуже допомагали книги Джона Пайпера, українською мовою його книги є в наших планах.
Н.Я.: У нас є хороша книга, дотична до реформатського богослів’я – «Вибрані Богом» Спроула. Вона цікава тим, що говорить про кальвіністський концепт, який є по суті біблійний. З одного боку здається, що це складна річ, але з іншого – він дуже просто про неї пише, і в цьому краса цієї книги, що він складну істину пояснює дуже просто. Особисто для мене це одна із найулюбленіших книг із тих, які я перекладав.
Задам вам подвійне питання: яку книгу ви б порадили освідомленій в богослівських питаннях людині, а яку – новачку, що має поверхневе уявлення про Бога, про Церкву, про богослів’я?
Н.Я.: Я б сказав, що для людей, які добре орієнтуються, чудовою буде книга Альберта Волтерса «Повернене творіння». У ній автор описує життя з точки зору реформатського світогляду, те, як Бог змінить цей світ. Інколи у нас є уявлення, що на землі все погано, і лише потім десь там буде Рай, де все буде добре. Але ніхто не уявляє собі, як саме воно буде. Чи будемо ми просто аморфними духами, які нічого не будуть робити і на хмарах сидіти? І Волтерс чудово описує, що той світ, який у нас є, – добрий. Світ не є абсолютно поганий. Але Бог його змінить, і він буде покращений – не буде несправедливості, горя і т. д. Ця його концепція є дуже цікавою, я б радив цю книгу, але для її розуміння все ж потрібна певна база.
А щодо людей, які взагалі не знали про Бога, тут трошки важче. Я знаю книги, які б я порадив, але їх видали не ми.
Порадьте їх.
Н.Я.: Особисто в моєму житті свого часу допомогла книга Джоша Макдауела «Не просто тесля». Дуже проста книга, і її, здається, видало «Свічадо». Вона коротко пояснює основні речі на користь християнства. Він подає певні докази незаперечності християнства.
З-поміж наших книг мені подобається Тім Келлер, він пише вже для віруючих, звичайно, але я думаю, що багато невіруючих зацікавляться християнством і через його проповіді.
Пасторе Герой, що ви порадите?
П.Г.: Для початківців я би порадив книгу, якої нема у нашому видавництві – це Клайв Льюїс, «Просто християнство». Дуже хороша книга. Її також, здається, видало «Свічадо». А для того, хто орієнтується в богослівських питаннях, має значення, що йому на цей період час потрібно, що цікавить. Але, власне, ця книга «Лагідний і покірний серцем», яку ми видали, мені дуже допомагає, бо вона краще показує милість Бога, яку ми маємо через Ісуса Христа – як це переживати в особистому житті. Дуже практична книга.
Також читайте: Пастор Герой: «Офіційно День подяки в США почали святкувати в час війни»
Де є зібрання Реформатської церкви у Львові?
П.Г.: Адреса: вул. Кульпарківська, 60. Це на розі Кульпарківської і Порохової, в кінці УПА. Збираємося щонеділі о 10:30.
У вас там є свій Дім молитви чи Дім зборів? Яка правильна назва?
П.Г.: Ми це не називаємо Дім молитви, це – будинок церкви. У нас є плани згодом будувати щось більше, а поки ми використовуємо будинок нашої церкви, де відбуваються різні події, в тому числі і Служби.
У майбутньому ми поговоримо більше про Реформатську церкву і про реформатське богослів’я, якому вже близько 500 років, у тому вигляді, як воно тепер існує. Але під час нашої розмови Назар згадав про «реформатський світогляд». Що це таке – «реформатський світогляд»?
П.Г.: Хороше питання. Важливим моментом реформатського світогляду є те, що Бог усе створив, і все зробив добре. Він все сотворив на свою славу. Попри те, що перші люди згрішили, те, що сьогодні існує – зіпсоване, але все ще добре. Тобто нам варто насолоджуватись цим світом, варто працювати тут – це те, що Бог сказав Адаму і Єві від самого початку. Тому ми не розділяємо своє життя і цей світ на святе і мирське, або несвяте. Те, що ми робимо в неділю, так само святе, як і те, що ми робимо з понеділка до суботи.
Бог закликає нас працювати у цьому світі, і всюди, де ми є, чи ми працюємо інженерами, чи в поліції, чи на передовій, чи в міській раді – це все має бути Богові на славу. Тобто у всьому має бути Боже світло.
Насправді це дуже важлива ідея для України сьогодні. Бо люди думають, що вони можуть ходити до церкви в неділю, виконувати якісь релігійні обряди, а з понеділка жити, як вимагає цей світ. А насправді з понеділка до суботи – ще важливіше, ніж те, що ми робимо в неділю, бо так ми бачимо практичне християнство в житті: як ми ставимося до інших людей, як ми працюємо. І тільки таким чином Україна може змінитися, коли люди застосовують свою віру в щоденному житті – в сім’ї, на роботі, в навчанні, і всюди. Це одна з важливих ідей реформатського світогляду.
Дякую, пасторе. Назаре, може доповните?
Н.Я.: Було дуже влучно сказано Героєм, і, власне, в книзі Волтерса розглядається ось ця фальшива дихотомія, як сказав Герой – про святе і світське. Я б сказав, що важливим елементом є те, що хоча ми кажемо, що Бог принесе своє Царство, але це Царство вже може бути поміж нас. Кожен з нас (християн) є представником цього Царства. І там, де ми є, ми можемо показувати інший шлях – як це задумав Бог. Це може звучати абстрактно, але на практиці, якщо я чиновник у міській раді і я добре виконую свою роботу, то я виконую Божий мандат (від лат. mandatum — доручення). Я втілюю Його Царство на землі. Якщо, скажімо, я бухгалтер і точно правильно все рахую, і нікого не обраховую – я виконую свою працю, я є представником Царства. Якщо я пишу поезію чи складаю чудову музику, це не обов’язково має бути музика про Бога. Достатньо, щоб це була добра музика, і тоді я виконую свій мандат. Власне, сукупність усіх цих окремих людей, які виконують Божу волю, і є тим Божим Царством, яке рано чи пізно Він остаточно встановить на землі.
Дуже дякую вам, пасторе Герой і Назаре, за цю розмову.
Спілкувався Андрій Толстой
P. S. Також варто відзначити, що у Львівській реформатській церкві Святої Трійці перекладають не лише книги, але й проповіді відомих реформатських проповідників у відеоформаті. Їх можна переглянути на YouTube-каналі церкви.
Також церква займається гуманітарною допомогою військовим та іншим громадянам України
Видавництво “Крайнебо” у Facebook
Також читайте: «Церква і гомосексуалізм»: побачила світ своєчасна книга українською мовою
О. Михайло Сивак: «Улюблений метод диявола – це напівправда»
Повязані записи
