На завершення ювілейного року Патріарха Любомира (Гузара), який відзначала цьогоріч УГКЦ, відбулася презентація книги його спогадів. Особливе видання включає розмови з Главою УГКЦ, свідчення його сучасників та унікальні світлини.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Книгу, що вийшла друком у видавництві «Портал», презентували 8 грудня у стінах Митрополичого будинку Софії Київської. Це видання було упорядковано на прохання самого Блаженнішого Любомира, і, як зазначила упорядниця Леся Харченко, є його особистим зверненням до читачів. «Це не просто книжка, це щось значно глибше», — підкреслила упорядниця.
«Спогади були записані на основі 50 годин розмов у резиденції в селі Княжичі під Києвом від січня 2014 до квітня 2016 року. У книжці є короткі свідчення людей, яких згадує Патріарх. Мовний колорит Блаженнішого максимально збережений», — зазначено в анотації видання. Книга також проілюстрована фотографіями із приватних архівів, чимало з яких опубліковали вперше. Наприкінці книги під QR-кодом можна переглянути велике дослідження родоводу Гузарів – його надала племінниця Блаженнішого Марія Рипан.
Єпископ-помічник Київської Архиєпархії УГКЦ Йосиф (Мілян) у своєму слові під час презентації зауважив, що, попри свою популярність серед політиків, бізнесменів, суспільних діячів, діячів культури, Патріарх Любомир був людиною Церкви, глибоким християнином і католицьким єпископом: «Його життя — це було служіння рідному народові та Церкві, незважаючи на національну і конфесійну належність». Він також наголосив, що ця книжка є чудовим свідченням того, що Блаженніший Любомир не приватизований Українською греко-католицькою церквою: «Дякую Богові за те, що ми, як Церква, не приватизували Блаженнішого Любомира. Він є для всіх, хто його чув, хто його знає і цікавиться його словом, позицією та думкою». Свідченням цих слів став і той факт, що участь у презентації взяло духовенство не лише УГКЦ, а й ПЦУ, а ще – голова Державної служби етнополітики і свободи совісті Віктор Єленський.
Придбати нове видання можна в інтернет-крамниці «Платформа церковної продукції».
Повязані записи
