У ці дні наш літописець рівно 961 рік тому записав: “Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий [день], в суботу першої неділі посту, в святого Феодора [Тірона] день. Всеволод тоді опрятав тіло отця свойого, положив на сани, і повезли [його] до Києва. Попи по обичаю співали співи, і плакали по ньому всі люди. І, принісши, положили його в раці мармуровій у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і люди всі. Жив же усіх літ Ярослав сімдесят і шість”.
Сьогодні, 5 березня за церковним православним календарем день пам’яті святого благовірного князя Ярослава Мудрого. На жаль, у вирі політичних і воєнних баталій, які ще в нас не вщухають, мало хто згадає цю непересічну і без сумніву видатну постать нашої давньої історії. Занадто багато століть нас віддаляє від києво-руського суспільства ХІ ст. і від таких знакових постатей, як рівноапостольні Ольга і Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославич, Володимир Мономах, Данило Галицький та ін.
Більшість із нас ще з шкільної парти знає заслуги перед нашою Українською державністю великого князя Ярослава Мудрого, якого Православна Церква у 2008 р. зарахувала до сонму святих. Його називали “тестем Європи” і він її, цю Європу, підкорив, а тепер ми кажемо, що ми ще до неї тільки крокуємо. Тодішні племена ляхів, мазовшан, ятвягів, чудь над Балтикою він приєднав до Руси. Розбудував столицю її Київ до такого рівня, що “мати городів руських” конкурувала з Царгородом. Настановив 1051 р. без згоди на те Константинопольського Патріарха митрополитом Київським Іларіона Русича. Став чи не першим європейським гуманним законодавцем, написавши свою “Правду”. Закон і порядок став панувати по всій Великій Русі. Чи не приклад це для теперішніх керманичів?
Взяти собі св. кн. Ярослава Мудрого за приклад – це означає придбати, а на церковній мові “стяжати”, чесноти провідної верстви тодішнього києво-руського суспільства – шляхетність, мудрість, мужність і благородство.
P.S. Багато тепер у істориків питань, пов’язаних з останками князя, які вивезені до США Олексою Повстенком. Тривають пошуки бібліотеки Ярослава Мудрого.
[Нещодавно на моє замовлення прекрасний художник А. Орльонов виконав ікону-портрет князя, а інший портрет князя Ярослава Мудрого у 2007 р. виконав на моє замовлення художник С. Панпушин (Царство йому Небесне!), який прикрашає тепер стіни Київської православної богословської академії. Третє зображення – саркофаг, в якому був похований князь і в якому його залишків святих мощів тепер немає].
Митрополит Димитрій (Рудюк)
Повязані записи
