Дуже часто, перебуваючи у вирі буденного життя, клопочучись про матеріальні справи світу цього, ми інколи забуваємо про духовний світ. У ньому найбільшу роль для нашого спасіння відіграють наше серце і душа, які взаємно доповнюють одне одного. Щире серце, сповнене доброти, відкрита душа для Божої любові – ось невід’ємні компоненти, з якими ми можемо осягнути вічність. Про серце як джерело духовної сили розмірковує єрм. Лука (Михайлович):
«Прийшла весна – моя улюблена пора року. Я з дитинства дуже по-особливому переживав весну і спогадами поринаю у цей приємний час. Це був час мого серця, я в ньому тоді оживав. Хочу вам розказати про серце, але не про те серце, яке має капіляри, об’єм, є великим чи малим – а серце, як те, чим ми переживаємо цей світ. Як прекрасно відчувати, любити, пізнавати, радіти, і Бог вливає у людську особу цю неймовірну прикрасу – серце. Можна говорити про світ спорту, про світ природи, науки, але можна говорити і про світ, який криється в тобі.
Хочу розказати про важливі ознаки серця.
Перша ознака – це те, що серце є щирим. Щире серце – це серце, яке забуває про себе, яке радіє, готове взяти і дати. Щире серце готове обняти. Щирість – це великий дар. Бог є щедрий, Він не міряє, Він не розглядає нас через лінзи. Згадайте щирі емоції, які ви переживали у дитинстві, з вашими друзями ділилися останнім. Якщо серце, немов би запаковане в матеріальні речі, то воно втрачає щедрість, щирість.
Друга важлива річ для серця – це уважність. Це означає жити уважно, говорити уважно, судити обережно, молитися уважно, читати уважно, переживати уважно, бути уважним до себе. Якщо ми будемо уважні до себе, то це означає, що ми будемо уважні і до ближнього свого. Якщо наше серце живе в гармонії з розумом, то воно заповнює дуже важливу нішу. Ми ставимо розум на служіння нашому серцю, тобто розум балансує наші емоції, почуття. Уважність робить наше серце дисциплінованим, приносить у нього мир, коли ми стаємо мирними від уважності. Людина є складною по своїй суті, і якщо ми будемо ставати уважними, то наше серце буде чистим. Але найпрекрасніше тоді, коли серце є милосердним, коли воно одягнене в ласку Божу, в теплоту Господню, в доброту.
Отже, живіть серцем! Як прекрасно є переживати цей світ чистим, очищеним серцем. У період Великого посту ми повинні очищуватися через молитву, добрі помисли. Можливо, ми зробили щось, що нас обтяжує, але ми можемо очистити своє серце. Воно не є чистим раз і назавжди. Бог може очистити наше серце, створити його цілковито новим.
Щирість дозволяє бажати добра іншій людині. Спробуйте вийти на вулицю і, дивлячись на іншу людину, подумки бажати їй добра. Це дуже інтимні почуття нашого серця. Ісус Христос мав таке серце: добре, радісне, ніжне. Ми маємо бути здатні любити так, як любив Ісус.
Сердечна радість не залежить від того, що ми щось маємо… Ми можемо нічого і не мати, — але мати все насправді.
Як прекрасно жити на світі, дарувати себе, мріяти, любити, вдихати свіже повітря, молитися. І ми це все робимо через своє серце. Відкривайте своє серце, зробіть його широким, щоб там могли поміщатися інші люди, а не тільки ваші плани, ідеї, не тільки ваше життя, цінності. Зробіть широким ваше серце, будьте людьми радості. Бог дуже хоче цього від нас».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
За матеріалами відеоблогу єрм. Луки (Михайловича) у рамках медіа-проєкту «Час Сприятливий» від Літургійного Центру «ПЕРЕДАННЯ»
Фото-із Фейсбук-сторінки єрм. Луки (Михайловича) та мережі Інтернет
Повязані записи
