Господи, як предивно сотворив Ти світ! Сонце, щоб воно освічувало землю; місяць, щоб він був знаком Твоєї присутності з людиною вночі; зорі, щоб подавали надію на Тебе тим, хто на них споглядає! Який чудовий Ти і діла Твої!
Але, мабуть, як найбільший скарб для людини, Ти подарував їй друзів! Ще у Раю Ти сказав, що не є добре чоловікові бути одному!
Господи, у житті Ти мене переводиш через різні випробування, які роблять мене сильнішим, і за які я дякую Тобі! Але найбільше я дякую Тобі за друзів, яких Ти мені посилаєш! Вони є також Твоїми посланцями у слушний час!
Благослови, Господи, моїх друзів та провадь їх стежками Твоєї волі! Нехай ніколи не захитнеться у них довіра до Тебе!
Благослови мені і цю каву, яку я скуштував з друзями своїми!
Благослови мені цей день, усіх кого зустріну і з душевним спокоєм зволь сприйняти те, що почую!
Дякую Тобі, Господи, що Ти так близько мене, і я можу бачити очима віри Твою присутність!
єрм. Юстин (Бойко)
Повязані записи
