У ефірі телеканалу “НТА” єромонах Юстин (Бойко) відзначив, що сьогодні мільйони переглядів набирають не чесноти, а вульгарщина.
“У ці дні тема вечірки у День вшанування пам’яті жертв Голодомору стала всеукраїнською і охопила сторінки видань у різних куточках держави. Це є точкою для призадуми нам сьогодні, щоб запитати себе: як це оцінити, де ми не так звернули і що слід зробити, щоб такі речі не повторювалися. Резонансу додає той факт, що це відбулося у душі України як часто називають Львів. Львів, який опертий на цінностях, якими є духовність і патріотизм. Це є резонансне. Як це слід оцінити? Очевидно, що це є аморальна річ. Більше того, це такий факт, який не піддається оцінці словесній і термінологічній. Але очевидно, що ті всі, які брали участь у вечірці і організували її, повинні понести відповідальність. Я стежив за тим як вони повелися коли ця справа вийшла на публічність. Бо, кажуть, що святі пізнаються не по гріхах, а по тому як вони каються. Так ось, що мене здивувало. Ні у кого з них я не знайшов щирого покаяння, тільки було намагання виправдатися і то внаслідок того, що потужні українські компанії припинили співпрацювати з тими блогерами. Тому там у їхніх постах є таке певне спростування і жалі. Ті блогери повинні зрозуміти, що вони є публічними людьми, а раз вони є публічні, то “їхня хата збудована зі скла”. Отже, їхня відповідальність повинна бути публічною і я підтримую ті компанії, які застосували санкції, щодо них. Але задаймо собі питання – а де ми не так звернули. Бо ці люди молоді, ми можемо їх засудити, сказати, що вони не правильно зробили. Але треба подумати над тим як ми можемо до них промовити. Кілька місяців тому ми розмовляли із одним, так званим, блогером, який, переодягнувшись у священичу рясу, бігав Львовом. Вульгарщина стає популярною, назбирує мільйони переглядів. Я собі поставив питання чи це є маргінеси суспільства? Ні, ми увійшли в добу нових технологій. Тепер, щоб бути популярним не вистачає мати якісь ідеї, жити чеснотами. Коли ти зробив найбільшу дурницю, пакість, то стаєш популярним. Це означає, що нам, як суспільству, треба братися за виховання молоді. Ми зараз пожинаємо плоди того, що молодь залишилася сама. Я душпастирював 15 років поза межами України. Батьки їхали заробляти гроші, щоб вивчити дітей, але сталося інакше. Діти не доцінили того, що батьки робили. І зараз замість того, щоб рухати майбутнє вперед, вони живуть жалями до минулого. Це зараз покоління тих, які жили на тому, що батьки їм давали, або вони заробили легкі гроші. На жаль, бачу, велику прогалину у шкільному вихованні. Як не можна було знати про Голодомор? Є певні речі, які нас об’єднують як народ, бо інакше ми є стадо, а не народ. І є дати, які належать до основних”.
Записано з ефіру телеканалу “НТА”.
Повязані записи
