Цей Великдень запам’ятається нам по-особливому. І не тільки тому, що сьогодні храм Воскресіння Христового має свої іменини, але й тому, що це свято ми відзначаємо за особливих умов війни. Коли український народ святкує Великдень, то у ньому є дві складові, а саме: складова віри, складова обряду.
Основою нашої віри є те, що Христос Воскрес із мертвих, що Бог прийшов до нас, що Господь є з нами, що Він провадить нашою історією і життям кожного із нас. Це ж є основою віри людини. Але наш народ має ще другу частину святкування, яка є не менш важливою – це обрядова. Сюди можна віднести і гаївки, і вишиванки, і традиції тощо. Цього року ця друга частина є скромнішою або і взагалі відсутньою. Але головної правди про те, що Христос Воскрес із мертвих і нам дарував життя вічне ніхто в нас не забере. Чому? А тому, що основою цієї правди є Бог.
У сьогоднішній день читається фрагмент Євангелія, в кому звертається увага на постать пророка Івана Хрестителя, одного із останніх пророків, який провіщав прихід Спасителя на землю. І євангельський уривок сьогодні починається такими словами: «Бога ніхто ніколи не бачив». Ми, які віруємо в Бога, які зібралися в ім’я Боже, не один раз питали Бога: «Боже, ну яким Ти є?». Зрештою, апостоли Христові також запитували: «Господи, покажи нам Отця». А Він їм говорить: «Хто бачить Мене, той бачить Отця». Однак в історії людства Бог не залишає людину без видимих знаків віри і тому посилає різні ознаки, зокрема чуда в житті кожної людини.
Господь посилає людей, які називаються пророками. Пророки в нашому звичайному розумінні інколи помилково сприймаються, як люди, які знають майбутнє. Наші люди дуже часто мають на це такий пункт – знати майбутнє. Дякувати Богу, що власне Бог не дав нам знати наше майбутнє, бо, якщо би людина знала майбутнє від самого народження, то, мабуть, не хотіла б народитися. Але посилає людей, які називаються пророками, щоби вони відкривали нам волю Божу, як ми маємо йти дорогою Божою. І таким був пророк Йоан.
В житті пророка є кілька важливих моментів. Коли хто з вас читав Книги пророків, то зміг побачити, що Бог вибирав пророків не завжди з достойних людей. Наприклад старозавітній пророк Осія мав жінку повію, яка постійно тікала від нього. А Бог вибрав його для того, щоб він пішов до Ізраїля і сказав про те, що ось ти такий самий, Ізраїлю. Я тобі вірний, а ти тікаєш. Всі пророки були людьми і мали свої немочі. Наприклад, пророк Йона тікає від місії, яку йому посилає Бог. Але Бог цих пророків вибирає. Вони були свідомими того, що є немічними. Бог не обирає пророками ангелів, але людей немічних. Але Бог каже до пророка йти і говорити те, що Він каже, тобто сповіщати Його волю. Суть життя людини на землі – це зрозуміти Божу волю і її сповнити. Сьогодні, переживаючи нелегкий час, ми просимо пророків. Але, мабуть, вони повстають з часом і серед нас. Просімо в Бога ласки… Щоб Він дав нам великої віри для того, щоб зрозуміти, а чому ми переходимо такий важкий період. Але не сумніваймося – нами провадить Бог. Бог провадить до Воскресіння, до перемоги. А отже, ми – не переможні.
єрм. Юстин (Бойко), синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ
Повязані записи
