У сьогоднішньому Євангелії від Матея Ісус Христос говорить: «Покайтесь, бо Небесне Царство близько» (Мт.4,17). З недільною проповіддю до вірних звернувся парох храму Різдва Пресвятої Богородиці Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Орест Фредина:
«Еммануїл означає «з нами Бог». Це означає, що Бог приходить у середовище нашого життя, щоб порятувати нас. Апостол Яків у своєму Посланні каже: «Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас» (Якова 4,8). «Слава на висотах Богові, а на землі мир, у людях добра воля!» Доброю волею сприйняти віру, доброю волею відповісти на Слово Боже і так намагатися жити, доброю волею намагатися чинити добрі діла, доброю волею вчитися любити, доброю волею спрямувати все своє життя у бік Бога. У цьому світі для людей існує вибір. Ісус каже, що на голос останньої сурми встануть усі – ті, що чинили добро і ті, що чинили зло. У молитві «Отче наш» ми щодня молимося: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». І там, на небі, – воля Божа, а на землі ми дуже часто хочемо, щоб було по-своєму, а коли виходить не так, як ми хочемо, тоді ми кажемо: «Така була воля Божа». А все навпаки – воля Божа полягає у тому, щоб ніхто з нас не загинув, воля Божа полягає у тому, щоб тут був рай, воля Божа полягає у тому, щоб ми один для одного були найріднішими, воля Божа полягає у тому, щоб ми плекали життя, воля Божа полягає у тому, щоб ми були спасенні, і так важливо почути Його Слово і прийти до Нього.
Слово «покаяння» до певної міри означає і поворот. Народ, що сидів у темряві, побачив велике світло. Коли десь запалюється світло, то людина повертається в бік цього світла. Покаятися – означає повернутися у бік світла, у Його світлі глянути на своє життя, глянути на місце, в якому перебуваю, і коли людина відкривається, тоді це світло проникає до найбільших глибин, а цим світлом є Господь. І коли це світло торкається людини, тоді вона починає бути мужньою, звитяжною, великодушною, благородною.
Мої любі, для самих себе і для цілого світу у черговий раз ми стали величезним здивуванням. На Різдво ми співаємо цей прекрасний гімн з пророцтв пророка Ісаї, що Він – Бог, князь миру. Ми співаємо: «З нами Бог, розумійте, народи». Яке це щастя, коли з нами Бог, яке щастя, коли ми побачили цього Бога. З нами Бог тоді, коли Він по простому навчає нас у часі Нагірної проповіді, з нами Бог тоді, коли зголоднілі хліба ми насичені Божим Словом, з нами Бог тоді, коли ми лежимо в гарячці, як Петрова теща, і на Його дотик піднімаємося з болячки, з нами Бог тоді, коли на весіллі у Кані Галилейській Він робить своє перше чудо, з нами Бог тоді, коли Він дотикається нард і дарує життя, з нами Бог тоді, коли ми йдемо Хресною Дорогою, з нами Бог тоді, коли ми відходимо з цього світу і залишаємо це наше земне життя. Він прийшов, заплатив за нас ціну крові, щоб ми могли сказати: «З нами Бог, Який нам дарує Причастя свого Воскресіння». Мої любі, попросімо сьогодні Ісуса Христа, щоб Він завжди був з нами, щоб Він просвітив наше серце. Тобі, Господи, дякуємо, Тебе, наш Боже, прославляємо, на Тебе покладаємо свою надію. Дуже часто ми не звертаємо на Нього увагу, живучи у Ним сотвореному світі, користуючись Ним подарованим життям, і коли ми буваємо невірні, то Він завжди залишається вірний, близький до нас. Наше щастя – бути дітьми Божими. Дякуємо Тобі, Господи, що Ти прийшов, щоб бути з нами, що Ти живиш нас. Дай нам, Боже, ласку бути вірними і відданими Тобі учнями».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
