Цей образ є одним із найбільших шанованих у православній Церкві ПЦУ.
Цю ікону, як говорить церковне передання, написав у першому столітті сам євангеліст Лука, ще за життя Богородиці. А написав він її на дошці від столу, за яким споживали їжу Ісус Христос, Божа Матір та праведний Йосиф.
Люди переповідають, що Божа Мати, побачивши цей образ, благословила його: “Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя нехай буде з цією іконою!”
У V ст. ікону перенесли з Єрусалима до Константинополя. А вже звідти, коли світлом християнської віри була осяяна і наша українська земля, святий образ перевезли до Києва. У 1131 р. митрополит Михаїл подарував ікону київському князю Мстиславові Ізяславовичу. Втішився князь славним дарунком, що одразу ж став символом княжої могутності та духовної величі народу. Поклали ікону в Дівочому монастирі Вишгорода, що під Києвом. Тому й називати її стали Вишгородською Богородицею.
Нехай Матінка Божа Своїм чесним Небесним омофором покриває Українську Державу, Святу Церкву, наших воїнів і весь боголюбивий і богобережений народ!
ПРЕСВЯТАЯ БОГОРОДИЦЕ, СПАСИ НАС!
Джерело: фб-сторінка отця Івана Назарика
Повязані записи
