6 грудня римо-католики відзначають День святого Миколая

296 грудня римо-католики відзначають День святого Миколая, який нагадує людям про цінність безкорисного дару любові напередодні Різдва Христового. Про доброчесне життя святого Миколая відомо небагато. Святий Миколай з Мири (місто в стародавній Лікії, нині місто Демре в Туреччині), відомий як Миколай Чудотворець, народився 15 березня 270 року. За переказами, він був сином заможних батьків з Патари в Лікії, провінції Малої Азії. За богоугодне життя святий був обраний єпископом Мири, де й помер 6 грудня 346 року. Найперша згадка його імені відноситься до IV-V століть. Федір Читець, що жив в VI ст., включає єпископа Мири Миколая в перелік учасників першого Вселенського Собору, що проходив в 325 році в Никеї, на якому був розроблений перший варіант Символу Віри, званого нині Нікео-Константинопольським. Євстратій Константинопольський, що жив у другій половині VI століття, оповідає про те, як святитель Микола виступив у ролі захисника трьох несправедливо засуджених до смерті візантійців. Народні легенди оповідають про те, що святий Миколай допомагав бідним і нещасним. Своїм небесним заступником його обрали моряки, ув’язнені, пекарі та купці. Першим встановленим біографом Миколая Мирлікійського є Михайло Архімандрит, котрий в VIII столітті написав канонічне житіє, в якому зібрав воєдино всі існуючі на папері і в переказах відомості про святого єпископа. У середині березня 1087 року 72 моряки привезли мощі святого Миколая до міста Барі, викравши їх зі склепу в місті Мир, яке тоді перебувало під турецьким пануванням. У 1088 році папа Урбан II офіційно встановив літургійне святкування перенесення мощей святого Миколая на 9 травня. На візантійському сході це свято не прийняли, а на Русі воно отримало широке поширення. Приблизно в X столітті в Кельнському кафедральному соборі 6 грудня в день пам’яті святого Миколая почали роздавати учням церковно-парафіяльної школи фрукти й випічку, який став шануватися як покровитель дітей. Незабаром ця традиція поширилася по всій Європі. У кожній європейській країні існують свої традиції та звичаї, пов’язані зі святкуванням цього дня. Традиційно свято починається з відвідин церкви. У Нідерландах це зимове свято чекають з нетерпінням не тільки діти, а й дорослі. Святий Миколай є покровителем Амстердама, і головний католицький храм міста названо на його честь. У Франції особливо шанують Миколая Чудотворця в Лотарингії, де він вважається святим покровителем. Це друге місце паломництва до мощів святого після італійського Барі. Тут у невеликому містечку Сан-Ніколя-де-Пор знаходиться базиліка Сан-Ніколя, в якій зберігається частка мощей Миколая Угодника. У Німеччині, а також у Швейцарії та Австрії діти увечері 5 грудня виставляють взуття за поріг будинку, щоб до них прийшов вночі Ніколаус і залишив їм солодощі та маленькі подарунки. У День Святого Миколая не лише дарують а й отримують подарунки, намагаються виконати чиєсь заповітне бажання. Це може бути грошова допомога бідним, іграшки, солодощі, одяг для дітей-сиріт та інша допомога нужденним.

Джерело: УНІАН