Хотів би з вами поговорити про молитву. Бо кожного дня ми молимося. Мабуть, сьогодні в Україні моляться всі: християни, представники інших конфесій чи релігій. Та й навіть, можливо, не дуже воцекрковлені і віруючі люди. Бо в умовах такої жахливої війни, людське серце кличе до Бога, кричить до Творця, навіть якщо людина Його ще у своєму житті не пізнала і не зустріла. Моляться всі. Але у чому полягає зміст християнської молитви? У чому вона відрізняється від крику за Богом, молитви загалом? Ми, як християни, коли молимося, то у молитві обіймаємо нашого Небесного люблячого Отця. Ми молимося завжди в імені нашого Спасителя Ісуса Христа, бо ми у Ньому живемо, у Нього охрестилися і у Нього зодягнулися. І коли ми молимося до Отця в Ім’я Його Сина, то ми молимося у Церкві, за Церкву, тоді ми ніколи не є самотніми у нашій молитві. Ми завжди є разом. І ми молимося завдяки дії і присутності у нас Святого Духа, бо це властиво Він будить щодня людське серце і вчить нас як треба молитися, про що нам треба молитися. Це Він заступається перед Отцем. Він є Дух Утішитель. Дух, Який єднає нас з Христом, відкриває наші серця до нашого Небесного Отця. Християнська молитва – це є промовляння до рідного Бога, Якого ми знаємо, Який знає нас. Ще перед тим, як ми відкриємо наші уста, ми знаємо що нам потрібно. Тому однією з найважливіших рис християнської молитви є повна довіра до того, до кого ми звертаємося. Це повна довіра до Того, Хто є нашою надією. Людина є носієм, храмом Пресвятої Тройці. Сьогодні я би запросив усіх вас помолитися зокрема за тих, хто покидає свої домівки. Бо збільшення інтенсивності бойових дій спричиняє нову хвилю біженців. Люди змушені полишати все і пускатися у невідоме. Чи ви знаєте тих людей, чи ні, але огорнімо їх нашою молитвою. Бо молитва єднає. Так само як молитва єднає маму і сина, який на фронті, дружину і чоловіка, який на передовій, так само і молитва єднає нас з Богом.
Повязані записи
