Те, що ми сьогодні можемо разом бути, бачити денне світло, початок нового дня, ми завдячуємо Господу Богу, а також Збройним Силам України. Бо хтось за це заплатив своїм життям. Згідно тих повідомлень, які ми отримали сьогодні зранку, на всій лінії фронту дуже зростає інтенсивність бойових дій. Вчора Президент попередив, що цей тиждень може бути історичним і вирішальним для нашої держави, зокрема щодо руху України у Європейську сім’ю народів, повернення України до Європи. І якраз саме це може стати ще однією причиною різкої ескалації воєнних дій. Але Україна стоїть, Україна бореться, Україна дивує світ і вірить у Бога, силу добра і правди і знаходить у собі сили протистояти злу і неправді.
Хотів вас запросити роздумати над останнім і можливо найбільшим Даром Святого Духа. Йдеться про страх Божий.
Щоб зрозуміти у чому полягає зміст, глибина і велич Святого Духа, то нам навіть важко правильних слів підібрати щоб його окреслити. Тут не йдеться про якийсь панічний страх, коли людина боїться того, що загрожує її життю. Тут радше йдеться про острах, благоговійний трепет, який людина відчуває, коли бачить щось прекрасне, велике,що перевершує горизонти здатності людини діяти. Коли людина знаходиться перед дійсністю, яка затамовує подих людини. Відчувати велике, святе прекрасне, це є щось чого треба навчитися. Каже нам Боже Слово, що “Начало премудрості є острах Господній”. Дух Святий робить людину здатною відчувати велич і красу Бога. Це є початок премудрості, тієї дороги людини до великого прекрасного Бога, який перевершує нашу уяву. Острах Господній це є начало нового руху людини до Бога. Цей дар немовби підсумовує і завершує усі попередні дари, бо робить людину здатною бути чутливою до надприроднього, до Бога, відчувати святість. У сучасній культурі , яку часто називаємо секуляризованою, людина втрачає відчуття святості. Вона не відчуває сакрального простору. Людина радше розуміє страх перед карою, а втрачає відчуття трансцендентного. Того остраху Господнього навчаються нас наші воїни. Бо кажуть, що на передовій атеїстів немає. Коли сини і доньки України дивляться у очі смерті, то відчувають присутність Бога, відкидають страх, але відчувають острах перед великим і святим Богом, Який є поруч.
Повязані записи
