Слава Ісусу Христу!
Дорогі медичні працівники. Кажуть, що робота, виконувана без душі, перетворюється на каторгу. Саме звідси – від душі – і походить внутрішня вартість кожного людського труду. Бо саме людська душа є тим «місцем», яким людині є дано відчути Бога, на образ і подобу Якого вона власне і є створеною.
Так, отже, щасливим, від слова «споричасним» із дійсністю Самого Творця, відчуває себе двірник, котрий «з Богом в душі» підмітає тротуар з усвідомленням того, що таким чином він чинить Божий світ чистішим і привабливішим в очах людей і Бога; подібно і водій маршрутки, який «з душею» повертає кермо і тисне на педалі, перебуваючи у свідомості власної відповідальності за життя, здоров’я, а іноді навіть і за спасіння людей, яких він перевозить, і які, зазвичай, ніколи самі над цим не задумуючись, вручили йому, немов Богові, в руки оце своє «життя, здоров’я, а почасти навіть спасіння»…
Але серед незчисленної міріади неповторних між собою покликань і співвідносних із ними талантів, є деякі, котрі вирізняються з-поміж інших своєю винятковою особливістю. До таких з усією певністю можемо зарахувати покликання бути медичним працівником – лікарем, медсестрою чи навіть санітаром. Ця його надзвичайна особливість полягає у необхідності не просто «докласти душу» до важкого, як фізично, так і з психологічної сторони труду, але і те, що, як то кажуть у нас, на постійній основі треба задіювати такий її ресурс, який ми називаємо здатністю співстраждання. Ця здатність, з одного боку, є цілковито людською здатністю, під тим оглядом, що на нього є здатною тільки людина. З іншої сторони, психофізичного та емоційного пережиття.
І тільки Істина Євангелія появляє нам справжню її природу і, так би мовити, «автентичне місце перебування» або, властиво кажучи, те першопочаткове джерело, з якого людина може навіть до безконечності її черпати. Цим єдиним і істинним джерелом є Богочоловік Христос. Висячи на хресті, Він передав цей безцінний дар Своїй Матері. Саме тому, очима віри вдивляючись сьогодні в Божественний Лик нашого Спасителя та досвідчуючи глибину любові Його милостивого серця, просимо у Пресвятої Богоматері про благодать істинного співстрадницького, сопричасного, жертвенного «з душі» служіння для всіх медичних працівників – з покликання служителів Божого милосердя! Щиро вітаю всіх зі святом!
Сестра Севастіяна (Карвацька), Голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я
Повязані записи
