У другій половині ХІХ століття було засновано міжнародний гуманітарний рух під назвою Червоний Хрест. Метою діяльності даної організації став захист людського життя, турбота про здоров’я і безпеку людей, запобігання стражданням і мукам осіб незалежно від їхньої політичної, релігійної чи національної приналежності. Проіснувавши декілька десятиліть, ініціатива Червоного Хреста поширилась і на сучасні українські території. Останнє мало місце на початку ХХ століття. При цьому, трапилося це в найбільш відповідний момент – розпал боротьби за становлення молодої української держави. Ініціативи та діяльність Українського Червоного Хреста були дуже помічними для місцевого населення, а особливо – для військових, на долю яких на початку ХХ століття випало багато непростих випробувань. Надалі Український Червоний Хрест переживав різні часи на українських територіях. Й тісно пов’язаний із діяльністю цієї організації і митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Про це й піде мова в даному тексті.
Початок ХХ століття
Український Червоний Хрест, національна форма міжнародного Червоного Хреста, постав в середині квітня 1918 року. Певні організаційні заходи мали місце ще раніше. Щоправда, більш цілісного вигляду цей процес набув на початку 1918 року. Появу такої організації ініціювали місцеві медики на Всеукраїнському з’їзді лікарів у Києві. Тут варто назвати імена Є. Лукасевича, В. Матюшенка і ін. Щодо першого, то він був знаним дипломатом свого часу і міністром охорони здоров’я УНР. Відтак Український Червоний Хрест дещо згодом також почав функціонувати як департамент у міністерстві здоров’я.
Український Червоний Хрест був досить впливовою організацією свого часу. Відтак основна їхня діяльність була зосереджена не тільки на внутрішніх питаннях. По-перше, представниками організації було налагоджено комунікацію із Міжнародним Комітетом Червоного Хреста у Женеві. Посередником тут виступав видатний публічний діяч Є. Бачинський. По-друге, цей локальний рух мав своє представництво у інших містах: Відень, Белград тощо. Щодо внутрішньої діяльності, то організація допомагала біженцям і військовополоненим, турбувалися про інвалідів та дітей-сиріт, організовували діяльність лазаретів, шпиталів і пунктів харчування. За розпорядженням уряду УНР, Український Червоний Хрест мав 2 хірургічні та 5 протиепідемічних шпиталів у Києві, польові шпиталі у Бердичеві, Сарнах, Рівному, Проскурові і ін. Через свої представництва за кордоном, організація дбала про закупівлю медикаментів, одягу, білизни та постелі для українських збройних сил.
Початок ХХ століття став важливим етапом в історії формування української ідеї, для процесу формування української державності, цей час був знаменний дійсно переломними та важливими починаннями в релігійній, культурній, медичній, побутовій і ін. сферах. Водночас, поразка молодого українського проекту перервала й значну частину започаткованих тоді позитивних і благих починань. Стосувалося це і співпраці української сторони із міжнародною організацією Червоного Хреста.
Ще одна спроба. Львів
30 серпня 1941 року, вісімдесят років тому, Український Червоний Хрест поновив свою діяльність. Цього разу все відбувалося у Львові й одними із протекторів такого дійства став тодішній глава УГКЦ, великий благодійник українського руху, митрополит Андрей Шептицький. Зокрема, підтримка від Владики Андрея здійснювалась через діяльність Української національної ради. Цю організацію створили у липні 1941 року, її очолив державний діяч та знаний політик Кость Левицький, а почесним главою став саме митрополит Андрей Шептицький. Українська національна рада всіляко сприяла діяльності Українського Червоного Хреста та підтримувала його.
Головні завдання, які було поставлено перед цією організацією – допомога полоненим, пораненим і опіка над ними, підтримка і догляд за хворими і потребуючими. Також медико-санітарна допомога населенню, боротьба з голодом та епідеміями, підтримка біженців та військовополонених, родин військових. Представники Українського Червоного Хреста брали на себе обов’язок вести перелік мобілізованих українців, а також безвісти зниклих воїнів. Організацію тоді очолювали О. Курчаба, Т. Воробець і ін. Осередки Українського Червоного Хреста діяли у Києві та Рівному. В обох випадках була налагоджена співпраця з центром організації у Львові. Намагалися відкривати представництва і по повітах та селах. У такому випадку залучали в свої лави місцевих активістів, збирали харчі, одяг, взуття, що по тому переправляли до центрального осередку у Львові, а надалі – перерозподіляли між військовими, потребуючими і ін.
У 1942 році Український Червоний Хрест у Львові було ліквідовано представниками німецької адміністрації. Функції цієї організації частково перебрали на себе інші об’єднання. Відділення Українського Червоного Хреста продовжували існувати та діяти в інших містах: Київ, Полтава і ін. Однак, впродовж 1942 року, під тиском німецької адміністрації, вони також припинили діяльність.
У наші дні діє Товариство Червоного Хреста України, воно займає важливу нішу поміж благочинними суспільними ініціативами. У 1993 році ця організація отримала офіційне визнання Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Женеві і стала членом міжнародної спільноти. Представники Товариства Червоного Хреста України були поруч з учасниками Революції Гідності на Майдані й допомагають солдатам, які постраждали під час російсько-української війни на Сході України. Ця спільнота, як і століття тому, надалі вершить покладену на неї місію. Подібна суспільно-корисна та благочинна діяльність є продовженням ініціатив, започаткованих нашими попередниками, справи Владики Андрея.
Євген Гулюк
Більше інформації можна отримати з наступних джерел:
- Безсмертний-Анзіміров А. Митрополит Андрей Шептицький // Україна incognita, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://incognita.day.kyiv.ua/mitropolit-andrej-shepticzkij.html
- Васильєв В. Український Червоний Хрест (УЧХ) // Енциклопедія історії України, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua
- Діяльність Товариства Червоного Хреста України: виклики та перемоги // Юридична газета, 2021 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/diyalnist-tovaristva-chervonogo-hresta-ukrayini-vikliki-ta-peremogi-.html
- Завдання Українського Червоного Хреста // Zbruc [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/55479
- Родак К. Особистість митрополита Шептицького. Топ-10 цікавих фактів з життя владики //Львівський портал, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://portal.lviv.ua/news/2015/07/27/osobistist-mitropolita-sheptitskogo-top-10-tsikavih-faktiv-z-zhittya-vladiki
Джерело фото:
Повязані записи
