Під звуки сирен, які сповіщають про повітряну тривогу, вся наша країна зустріла Новий 2023 рік. Новий рік ми, можливо, зустріли з вимкненою електроенергією, але із світлом в душі. Новий рік ми зустріли, перебуваючи певний час в укритті, але із Богом в серці. Просімо Господа Бога, щоб Новий рік став для нас роком такої довгоочікуваної перемоги добра над злом, світла над темрявою, правди над брехнею. У Посланні до Филип’ян апостол Павло каже: «Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі» (Флп. 4,6-7). Про підсумки минулого року, про ті важливі уроки, які він нам дав, про важливість правильно розставлених пріоритетів у Новому році розповідає сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ протоієрей Ігор Цмоканич:
«Коло доріг завжди стоять стовпчики, де позначений кілометр, де є багато вказівників. І саме ці вказівники і стовпчики дозволяють нам зрозуміти, де ми знаходимось, куди прямуємо, щоб часом не заблукати, щоб повернутися на правильну дорогу. До певної міри свята є такими стовпчиками на дорозі життя. Самі по собі вони не мають значення, якщо їх ігнорувати. І зокрема таким стовпчиком, який допомагає нам не загубитися, є святкування Нового року. По своїй суті це просто дата, але вона може стати для нас особливою. Якщо ми підсумуємо прожитий рік, постараємося вивчити ці уроки, які ми почули впродовж цього року, то тільки тоді Новий рік насправді для нас буде новим.
Отож, які важливі уроки ми могли би вивчити минулого року? Знаковим, що запис цього відео відбувається під сповіщення сирен про повітряну тривогу, зрештою, як і пройшов весь цей рік. За цей рік луснула ця бульбашка, в якій ми жили. І сподіваюся, що ми почали розуміти, що є справжнє, а що є другорядне. Ми багато говорили про тривожний рюкзак, багато хто з нього і скористався. Але зрозуміло головне – найважливіше в житті в рюкзак не покладеш, але можна взяти за руки. Ми зрозуміли і почали цінувати ті речі, на які не звертали увагу: наявність електрики, газу, води. Але найголовніше – можливість вільно і безпечно подорожувати, лягати спати, знаючи, що ти прокинешся. Ми почали цінувати і для нас стали важливими стосунки з ближніми. Ми почали розуміти, що все ж таки люди значно важливіші за речі. І головне – зберегти людей. Ми почали розуміти, скільки коштує свобода. І тепер для кожного з нас індикатором повинно бути те, щоб не зробити цю кров марною. Дуже важливо, щоб ми зрозуміли, що до попереднього життя повернутися вже просто неможливо. І дуже важливо не нервуватися, чому все не так. Немає того комфорту, до якого ми звикли. Не нервуватися із словами «коли те все нарешті скінчиться», але концентруватися на тому, що ми можемо цінувати, з чого можемо користати тут і тепер. Так, ми можемо нервуватися, що немає спокою, що немає впевненості, але ми можемо цінувати ці миті, які ми маємо зараз тут і тепер. Дуже важливо зрозуміти, що це наша війна. Це не хтось нас захищає, але ми повинні взяти у ній посильну участь працею, волонтерством, донатами.
Святкуючи за столом, ніколи не забувати за тих, завдяки кому ми святкуємо. Насправді бажаю, щоб цей рік був абсолютно новим, щоб ми стали не на рік старші, але на рік доросліші. Бажаю, щоб у цей рік ми зрозуміли, що все ж таки моральні цінності значно важливіші за матеріальні, а без правильних цінностей не буде і правильного життя. Дуже важливо не просто виграти війну у Новому році, але не програти мир, змарнувавши шанс на оновлення. Бажаю вам насправді Нового року».
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами відеоблогу для ресурсу «Варто – Галицькі Новини»
Повязані записи
