Я думаю, що антиклерикалізм має структуру, дуже схожу на антисемітизм. Навіть затяті антисеміти зазвичай визнають, що коли йдеться про їхніх друзів-євреїв, то вони порядні, виховані люди, які заслуговують на повагу, – говорить отець Яцек Салій OP.
Одна моя знайома часто заявляє, що вона антиклерикалка і не любить священників загалом. Якось вона прочитала про персонажа з казки Андерсена під назвою «Маленький Клаус і великий Клаус», що «чоловік цей був дуже доброю людиною, але мав одну особливу рису — він не міг бачити дяків (у о.Яцека Салія “ксьондзів”, ред.) Досить було йому зустрінути дяка, як він просто казився». Вона сказала мені, що це речення точно відображає її власне ставлення до священників.
Але, уявіть собі, що ця ж сама пані (до речі, людина, як мені здається, справді віруюча) не раз повторює: «За все моє довге життя Бог давав на моєму шляху дуже чудових священників». Тому я думаю, що антиклерикалізм має структуру, дуже схожу на антисемітизм. Навіть затяті антисеміти зазвичай визнають, що їхні друзі-євреї порядні, виховані люди, які заслуговують на повагу.
Я думаю, що коли євреї чують такі компліменти про себе, вони, ймовірно, відчувають через них особистий біль. У всякому разі, мені дуже боляче, коли хтось, бажаючи мені догодити, намагається зробити мені комплімент, сказавши, що я позитивно вирізняюся з жахливої та нібито нікчемної маси польського духовенства. «Польська Церква уникла б нинішньої кризи, якби інші священники були такими, як ви, ревними та справді віруючими». Я часто чув такі сумнівні компліменти. На щастя, всупереч сучасній моді на антиклерикалізм, ми маємо тисячі святих і ревних священників. Ось так я це бачу, і за понад п’ятдесят років священства, я думаю, що добре знаю це середовище…
Так, це свята правда, що священники і єпископи – як і всі охрещені – лише прагнуть до спасіння і тому не можуть не бути грішниками. Звичайно, більше за інших вони зобов’язані не дозволяти гріху панувати у своєму житті, тобто жити в освячуючій ласці. Мені здається – можливо я помиляюсь, але мені все ж таки здається – що як Церква ми надто мало дякуємо Богові за пастирів – загалом грішних, але водночас ревних, святих, безкорисливих, щиро відданих Богові і людям. Бо їх у нас дійсно багато.
Звідки береться антиклерикалізм? Можливо його джерелом є гріхи та різні провини духовенства? Мабуть, так. Але є й організований антиклерикалізм. Ще до війни Адольф Гітлер зізнався Герману Раушнінгу: «Мені байдуже, коли священники виставляють себе мучениками. І якщо вони захочуть почати боротьбу, я задовільню себе тим, щоб їх переслідували як звичайних злочинців. Я зірву з їхнього обличчя маску, яка викликає до них повагу. І якщо цього буде мало, я буду їх висміювати та зневажати. Я накажу зняти фільми, які розповідатимуть історії про священників у чорних сутанах сповнені тупості, неотесаності та шахрайства, якою є їхня Церква. Ми побачимо, як вони змагалися з євреями в жадібності, як вони упадали за найтаємнішими практиками. Ми зробимо так, що ці образи будуть настільки захопливими, що всі хотітимуть їх побачити та стоятимуть у довжелезних чергах до кінотеатрів».
Також читайте: 36 і 6 – чи це правильна температура для спасіння?
Інтернет – незрівнянно ефективніший інструмент, ніж кіно. Чи хтось організовує таку сильну антипатію до священників в Інтернеті? Напевно, так, але там також багато стихійної антиклерикальної ненависті. Нещодавно я натрапив на зворушливий лист до хейтера, опублікований молодим священником у день його висвячення: «Я священник уже кілька годин. Я стільки років чекав цієї хвилини, коли зможу одягнути орнат і відслужити свою першу Святу Месу. Ти написав під фотографією з моєї хіротонії “ще одне покоління педофілів і нероб”. Ти назвав мене педофілом, хоча я ненавиджу цей злочин так само як і ти. Ти кажеш, що я став священником, щоб добре жити і нічого не робити, хоча ти навіть не знаєш як мене звати. Увечері, після дня, повного радості, що я нарешті став священником, я подивився на свій телефон, щоб відповісти на побажання та привітання. Я також переглядав Facebook. І я натрапив на твій пост. В мене ніби влучила блискавка. Що я тобі зробив поганого?
Я також читаю інші коментарі. Хтось написав «Під..ри». Хтось інший запитує: «Вони стерилізуються перед тим, як вийти на вулицю?» Ти не самотній в цьому хейті. Є й інші. Це я залишаюсь з цим наодинці.
Ти не погана людина. Так само як я не педофіл і не злодій. Ти хейтер. Принаймні був ним хвилину тому. Бо тобі було погано. Бо вид священника викликав якісь твої рани. Або ти просто не ходиш до церкви, можливо ти живеш у гріху і побачити мене для тебе все одно, що побачити злочинцеві поліцейського. Він кричить “до біса поліцію” (польською автором вжито «Je.ać policję», ред.), а ти написав “священик-педофіл”. Тобі тепер легше?»
Як бачимо, казкар Андерсен був справді проникливим спостерігачем життя.
Автор: Яцек Салій OP (домініканець).
Народився в 1942 році. Професор богослов’я, керівник кафедри догматичного богослов’я Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві, консультант Секції богословських наук у Комісії віровчення Конференції єпископату Польщі та член Польського ПЕН-клубу. Автор численних публікацій.
Фото: O. Jacek Salij OP. @ AGATA ŚLUSARCZYK /FUNDACJA OPOKA
Також читайте: О. Яцек Салій OP: За кого нам молитися?
Повязані записи
