Письменник Ернест Хемінгуей сказав: «Ті, хто виграють війну, ніколи не перестають воювати». Війна справді змінює людей, а дехто, навіть виживши, так ніколи й не повертається із цього пекла. Багато сміливців сьогодні захищають Україну від російського агресора. Ми називаємо їх героями, захоплюємось їхньою мужністю та жертовністю. Але часто забуваємо, що герої – теж люди, які відчувають і самотність, і розгубленість. Врешті, повернувшись додому, багато із них стають чужими суспільству, яке до кінця не розуміє значення війни та її наслідків.
Драма «Війна» (англ. «The War», 1994) – надзвичайно талановита та сентиментальна робота кінорежисера Джона Евнета. Вражає й зірковий склад кінофільму: головні ролі виконали Кевін Костнер, Елайджа Вуд та інші.
Розповідь у кінострічці ведеться від імені дівчинки, яка згадує своє дитинство, друзів, молодшого брата, батька і матір. Після повернення з В’єтнаму наприкінці 60-х років батько довго не живе вдома. Часи важкі, роботи немає, до того ж, у нього поствоєнний синдром та проблеми із психікою.
Незважаючи на труднощі, герой Кевіна Костнера намагається бути хорошим чоловіком, батьком та другом, намагається подолати свій страх і почати нове життя. Він прагне бути прикладом для наслідування своєму синові, який переживає важкий етап дорослішання, постійно конфліктує із однолітками.
Бути справжньою людиною – це вміти прощати, проявляти милосердя до ворога і не боятись впустити у своє злиденне та понівечене життя Бога. Саме цю батьківську мудрість має засвоїти емоційний юнак. Син головного героя не розуміє чому зло не може бути справедливо покараним, через нестачу життєвого досвіду він сприймає прощення як слабкість, як прояв боягузливої смиренної поведінки.
Протягом усього фільму батько намагається навчити сина що означає «бути справжнім чоловіком». Відповідальність, сила духу, віра та вміння у найстрашніші часи зберегти людське обличчя – це істинна запорука світлого майбутнього, перспектива добра і повноцінного життя, вартого, аби за нього боротись.
Загалом, це історія про вічні, традиційні та непорушні цінності – життя та сім’ю, про повагу до своїх батьків і найелементарніше розуміння людського щастя. Про те, що саме любов – це все, заради чого ми повинні жити, що за неї завжди треба боротися, як би жорстоко і несправедливо часом не вчиняла з нами доля. Надія і віра в непідробну любов – ось що ніколи не повинно покидати нас. Тільки з їх допомогою ми можемо перемогти в нескінченній війні одні із одними, яка називається життям.
Я думаю, що фільм «Війна» буде надзвичайно актуальним для нашого суспільства у ці складні часи, коли зневіра намагається заволодіти розумом та серцем багатьох людей.
Відомий літератор сер Томас Браун стверджував: «Я переконаний, що милосердя полягає в тому, щоб любити Бога заради Нього самого, а свого ближнього – заради Бога». Саме цю істину й розкриває автор кінострічки «Війна».
Бути справжнім чоловіком і батьком – не означає бути безстрашним казковим героєм, який не має права на помилку. Але це й не означає ховатись за спинами інших, проповідуючи пафосні фрази про боротьбу, нескореність і лицарські подвиги. Бути справжнім чоловіком – це уміти визнавати свої помилки, уміти просити вибачення і прощати, уміти бути милосердним і справедливим водночас.
Саме таким, після усіх жахів війни, залишився герой Кевіна Костнера – вірним своїй родині та державі, справжньою фортецею для тих, хто потребував захисту, а головне – добрим другом і мудрим наставником.
Лідія Батіг
Повязані записи
