Історичний центр Львова (як і околиці міста) багатий на різноманітні цікавинки та й візитівки. Однією з таких, безумовно, є і каплиця Боїмів — родинна усипальниця представників згаданого роду, достойна відповідь львів’ян єгипетським фараонам і пірамідам. Каплиця є унікальним надбанням не тільки Львова, але й європейської цивілізації. Щоправда, якщо говорити про неї у контексті пірамід, то вона — радше відповідь у мініатюрі. Однак, мистецтво мініатюр — це також завжди дуже цікаво. Тим більше тоді, коли мова про окремий і дуже багатий світ символів, яким, безумовно, є каплиця Боїмів. Відтак, з нагоди свята апостолів Петра і Павла, пропонуємо подивитись на каплицю Боїмів під мікроскопом й детальніше розглянути названих апостолів на фасаді цією будівлі. Останні знаходяться обабіч входу і є частими героями не тільки старовинних фото- та кінохронік, але й сучасних селфі.
З історії каплиці і роду Боїмів
Представники роду Боїмів з’явились у Львові в період правління короля Речі Посполитої Стефана Баторія. Вважається, що прибули вони, як і сам монарх, із теренів Трансільванії. Засновник роду і ініціатор початку побудови каплиці, Георгій Боїм, був представником інтересів короля і наближеною до нього особою, що відображено навіть на портреті цього діяча, який колись знаходися у каплиці (сьогодні можна побачити на експозиції Палацу Потоцьких Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького). Патриціанський рід Боїмів займав високе становище у суспільстві давнього Львова. Як наслідок, представники цього сімейства серед бізнес-партнерів Вишневецьких, в когорті провідних діячів Товариства Ісусового й серед першовідкривачів віддалених куточків нашої планети. Боїми були купцями, лікарями, громадськими діячами, монахами, мандрівниками і першовідкривачами й кожна із цих сторінок особливими літерами вписана до історії Львова та України.
Ще на початку XVII століття Боїми почали будувати для себе усипальницю, до робіт над якою було залучено найкращих майстрів свого часу. Найімовірніше, що автором проекту був архітектор із Вроцлава Андреас Бемер, знаний участю у декількох видатних проектах у Львові. Основні будівельні роботи проводились у 1609 — 1615 роках, але досить довго по тому працювали ще над розкішними декораціями та оздобленням екстер’єрів та інтер’єрів споруди. Як наслідок, кам’яне різьблення на фасаді каплиці й архітектурні рішення в середині, багатство інтер’єрів є справжньою гордістю Львова у наші дні. Відтак сьогодні каплиця Боїмів є унікальним надбанням європейської цивілізації і знаходиться під охороною ЮНЕСКО.
Спочатку було слово
Круговерть сучасного світу і темпи зміни його декорацій настільки великі, що людина сьогодні не завжди звертає увагу на деталі. Таке має місце навіть тоді, коли ці нюанси є особливо важливими для розуміння загальної концепції того чи іншого явища, або механізмів функціонування усього, що нас оточує. Так є і з каплицею Боїмів. Хоч ми і не завжди звертаємо на цей момент увагу, але ця споруда не тільки декорована вигравіюваними на камені біблійними сценами, вона також рясно вкрита біблійними цитатами. При цьому, останні є вагомим доповненням до загальної концепції архітектурного комплексу каплиці Боїмів й дають можливість глибше зрозуміти побачене. Більше того, для людей того часу, це все мало значення і на подібні моменти вони увагу звертали. Як писав італійський дослідник культури Умберто Еко, люди давніх епох жили у насиченому символами світі, де кожна деталь мала вагу і значення.
Щодо фігур апостолів Петра і Павла, які знаходяться обабів входу до каплиці Боїмів, кожна з них також супроводжується латинськими написами. Святого Петра ми бачимо ліворуч (якщо дивитись на фасад каплиці), між колонами коринфського ордера. У руках у святого книга й характерний атрибут цього апостола — ключі. Це символ, який позначає владу пробачати і відпускати гріхи й асоціюється він із входом до Царства Небесного. Над апостолом Петром на фасаді каплиці Боїмів латиномовний напис, взятий із Книги Мудрості: “Morte turpissima condemnemus / eum sapi I” (А. Содомора і М. Домбровський перекладають як “Засудімо його на смерть ганебну”).
Святий Апостол Павло розташований праворуч від входу до каплиці Боїмів. Його також зобразили із книгою і з оголеним мечем. Павло один з перших богословів християнства, активний місіонер і автор багатьох послань. Його називали “апостолом народів”. Він дуже активно проповідував Слово Боже і в такий спосіб, як вважається, зумів достукатися до сердець багатьох людей, змінити їхні душі. Відтак меч тут — це про Слово Боже і про проповідування його. Над апостолом Павлом на фасаді каплиці Боїмів бачимо наступний напис: “Et dicent non est Rex Noster / Ose X (“І скажуть вони: нема в нас Царя”, Осії 10.3 (переклад А. Содомори і М. Домбровського)”.
Зв’язок із родиною
У давнину досить поширеною була практика зображати на фундованих знатними людьми сакральних об’єктах, а, врешті, також і на світських спорудах, своїх патронів – святих. У такий спосіб, як вважається, на Чорній кам’яниці з’явився святий Мартин – заступник жебраків і злиденних. І сталося це в період, коли згаданим будинком володів знаний львівський лікар та аптекар Мартин Анчевський. Щось подібне бачимо і в випадку із Боїмами. Скажімо, на каплиці можна віднайти одразу декілька варіацій із зображенням святого Юрія (Юрій, Георгій – патрон Георгія Боїма, ініціатора будівництва каплиці).
Один з найвідоміших варіантів — святий Юрій, який вбиває списом змія.
Схоже на те, що вибір розташувати на фасаді каплиці фігури апостолів Петра і Павла був подиктований також не тільки релігійними, але і родинними обставинами. Ініціатором будівництва каплиці Боїмів у Львові був Георгій Боїм, але завершував цей задум його син Павел Боїм, який був знаним львівським медиком і досить одіозним політиком та торговцем. Павла Боїма можна вважати багатодітним батьком. Й особливо серед його нащадків виділяються Міхал Пьотр Боїм та Бенедикт Павел Боїм. Кожен з них вступив до Товариства Ісусового, чернечого ордену, який був заснований Ігнатієм Лойолою в середині XVI століття й славився освітньою та місіонерською діяльністю. Брати Боїми також виявляти схильність та інтерес до місіонерської діяльності. Відтак другий з них побував у Вільні, а перший навіть потрапив до Китаю, де описав місцеві флору і фауну, склав карти тих теренів і навіть опинився в епіцентрі політичного протистояння. Очевидно, що між Міхалом Пьотром Боїмом та Бенедиктом Павлом Боїмом з одного боку й апостолами Петром та Павлом з іншого також існує зв’язок і апостоли були патронами згаданих представників роду.
Євген Гулюк
Більше інформації можна отримати з наступних джерел:
- Гулюк Є. Як львів’янин Пу Мі Ко Чже Юань Китай рятував, або відколи ми міряємо пульс // Фотографії старого Львова, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/yak-lvivyanyn-pu-mi-ko-chzhe-yuan-kytaj-ryatuvav-abo-vidkoly-my-miryajemo-puls/
- Гуменний В. Маловідомі написи львівських будівель, або про що “говорить” нам каплиця Боїмів // Фотографії старого Львова, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/malovidomi-napysy-lvivskyh-budivel-abo-pro-scho-hovoryt-nam-kaplytsya-bojimiv/
- Онищенко Л. Бемер Андреас // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького та І. Підкови. – Львів: Літопис, 2007. – Т. 1. – С. 207.
- Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Габор. – Львів: ЛА “Піраміда”, 2008.
Фото:
Повязані записи
