Уже тривалий час відео франківських семінаристів-блогерів збирають тисячі переглядів. “Ви теж чули, що у церкві вірус?”, “Ти теж освячуєш лише кошик?”,””Святі” гроші” – це далеко неповний перелік тем, які ці блогери піднімають. Як їм вдається створювати такі якісні та водночас актуальні відео? Де беруть натхнення та чи мають на меті переконати тих, хто до храму поки не ходить? Про це та більше брати-семінаристи Петро Рабський та Іван Зубрицький розповіли у ефірі “Радіо Воскресіння”.
-Яка була Ваша основна мотивація,коли Ви створювали цей проект і якою вона залишається сьогодні? Адже всі Ваші відео дуже різноманітні? Наприклад, дуже потужним було відео “Ти ще досі гониш на Церкву?”. Можливо маєте на меті переконати тих людей, які ще не у церкві?
-Ми дивилися багато польських блогерів, на той момент у нас, в Україні такого не було. Чому у нас цього нема? А пізніше ця мотивація перенесла у бажання пояснити людям, наприклад, нюанси про Сповідь, а також доносити до них Боже Слово. На карантині – наша головна мотивація – це наше бажання підтримати трішки людей, розрядити тривожну атмосферу. Прагнемо, щоб люди у храмі не лише молилися, але знали,що у храмі можна знайти мир і спокій. У своїх відео відповідаємо також на буденні питання. Хочемо, щоб люди більше розуміли церковне життя. Адже християнство – це те, чим живемо кожної секунди, воно довкола нас.
“Izi іти за Ісусом”: Наша мета не популярність, а доступне донесення християнських цінностей
Це стосується будь-яких питань, і сім’ї, і відносин із сусідами, екології. Церква має дуже багато відповідей на питання, які стосуються нашого життя. Прагнемо, щоб люди не впадали у фейкові розмови.
Стати популярним – це не була наша мета. Головне для нас – доступно донести християнські цінності. Ми не є професіонали у багатьох речах, але стараємося ділитися тим, чим ми маємо.
-Чи Ви вже чуєте відгуки, чи маєте контакт із глядачми? Якою є їх реакція?
-Найбільший напевно фідбек, що нам Церква скинулася на камеру. Зокрема громади УГКЦ та РКЦ. Раніше,щоб зняти 1 відео, нам треба було брати дозвіл у семінарії, позичати техніку. Але нам посприяли Падре Серж і о. Роман Демуш. Одного разу, о. Роман Демуш написав: “Брати, Вам ще потрібна камера?” і “напишіть номер картки”. Отці кинули заклик до вірян,щоб вони благодійно нас підтримали. Потрібна сума назбиралася за 2-3 тижня.
“Завдяки карантину кожен священик став християнським блогером”, – впевнені семінаристи бр. Петро і бр. Іван
Це з одного боку добре, бо є здорова конкуренція і кожен старається видавати кращий контент.
Чи перестануть люди ходити до храму після карантину, бо Богослужіння можна подивитися вдома?
Та люди, яка й раніше усвідомлено ходила до церкви, і яка знає, чому вона туди ходила, не засумнівається у тому, що ходити до храму необхідно. А ті, хто до храму не ходили, завжди знайдуть собі чимало “відмазок”, відкрилася “Домашня Церква” і всі можуть молитися і разом з дуже маленькими дітками. Не знаю, чи перед карантином ми часто молилися всією родиною. Тепер же ми відчули силу такої родинної молитви. Це навчить і тих людей, які у силу фізичних обставин не можуть прийти до церкви, доєднаються онлайн. І не треба думати у що вдягнутися до церкви. Думати не про одяг, а про духовність насамперед. Наша людська слабкість, що ми починаємо цінувати, коли ми щось втрачаємо. Надіюся, що коли ми вийдемо з карантину, багато людей підуть до церкви і радітимуть, як добре, що ми можемо у неділю піти до церкви. І думаю, що люди почнуть цінувати цю можливість піти до церкви. Це питання до кожного з нас, що він винесе з часу карантину для себе.
-Щоб Ви могли порадити священикам, які тільки починають виходити у онлайн? У якому форматі має бути бесіда з людьми. Чи молитва, чи проповідь.
-Священик насамперед має визначитися до якої аудиторії хоче доносити відео. Якщо людям похилого віку, то говорити більш розважливо. З молоддю мусять бути емоції,треба піджартовувати, додавати якийсь сарказм. Багато священиків, коли знімають відео, мають дбати про якість цього відео. Наприклад, щоб вітер не перебивав звук. Суть звісно – це головне, але, як то кажуть, “зустрічають по одежі”. Для цього відео треба використовувати свою сильну сторону. І у цій єдності будемо будувати класний контент.
-Чи активним молодим христянам, вартує заглиблюватися у соціальні мережі, чи вступати, наприклад, у суперечки? Захищати, наприклад, Церкву, дискутувати, доводити.
-Деякі питання можуть мати провокативний характер. А коли ми, наприклад, переглядаємо, стрічку новин, то інформація може нас опанувати, ми стаємо роздратовані і не можемо ні їсти, ні спати. Важливо, щоб ця негативна інформація нас не опановувала, мусимо залишатися християном і ззовні, і у своїй суті. Варто розуміти, що людина, яка шукає Бога, буде сприймати цю науку, яку дають священики, книги і так далі, а людина, яка абсолютно принципово відмовляється від доказів існування Бога, то хоч догори ногами ходи, вона тебе не послухає. Ми маємо завжди проповідувати, доносити світло у буденність, темряву, давати надію. Бог не хоче когось до чогось змушувати. Це має бути добровільна любов, добровільні відносини. Важливо говорити влучно і без провокацій.
Записала Оксана Бабенко із ефіру “Радіо Воскресіння” програми “Добра розмова”, ведучий Тарас Бабенчук
Повязані записи
