«На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє. Якщо забуваєте про це, то частіше заглядайте в мою грамотицю: і мені не буде соромно, і вам буде добре…», – заповідав своїм нащадкам Володимир Мономах у «Повчанні дітям». Руський князь прагнув передати набутий досвід, дидактичні настанови та власні переживання наступним поколінням. Він розумів, що найкраще це може зробити у формі оригінального твору (звичайно, це частина літопису «Повісті минулих літ», проте «Повчання дітям» розглядають як окремий твір давньої української літератури). Отримавши у спадок таку книгу, нащадки могли не лише детально ознайомитися з головними подіями життя Володимира Мономаха, адже автор багато розповідає про себе, а й зрозуміти, якою має бути людина з великої букви: прославляти Бога, не завдавати шкоду та допомагати іншим. Зокрема й нам адресовано це джерело духовності та людяності. У цьому й полягає один з феноменів книги: зникають часові та просторові бар’єри.
Упродовж віків книги мали та мають особливе значення як для розвитку певної особистості, так і для становлення суспільства загалом. Дослідники вважають, що до трьох основних духовних потреб людини належать: прагнення до пізнання, естетична насолода та спілкування. Як бачимо, усі ці потреби може задовольнити книга. Читаючи, ми «занурюємося» у море нових відомостей, а як писав Аристотель: «Усі люди від природи прагнуть до знання»; ми насолоджуємося різноманіттям художніх засобів, розлогими описами та вдалим поєднанням слова і думки у текстах творів; ми стаємо безпосереднім учасником бесіди з автором, який ділиться своїми переживаннями, поглядами та ідеями. Звісно, кожен читач вищезазначені потреби задовольняє за допомогою різних способів: хтось захоплюється поезією, комусь подобаються документальні твори, іншим – все й одразу!
Мабуть, майже кожну книгу можна назвати духовною. Адже спостерігаючи за вчинками героїв, розглядаючи думки автора, аналізуючи твір, ми бачимо власні недоліки, помилки, таким чином, стаємо на крок ближчими до позбавлення від них. Книги поширюють християнські цінності: любов та повагу до ближнього, терпеливість, щедрість, чесність та інші.
Хіба ви ніколи не помічали, що коли ми переживаємо якийсь важкий період або ж просто прагнемо своєрідного духовного відновлення, то звертаємося до книги? Уже кілька років поспіль в Україні дуже популярна книга італійського священика Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі». Видання містить маленькі оповідки та висновки після них на щодень. Людина, розгорнувши книгу отримує відповіді на запитання, які тривожать. Цю книгу можна перечитувати безліч разів, та щоразу кожен текст ви розумітимете по-іншому. Ось вам ще одна особливість книги: вона завжди вам дасть те, чого потребуєте у певний момент!
Анастасія Бобеляк
Повязані записи
