Марійський духовний центр «Зарваниця» вже давно називають місцем, де відпочиває душа. Адже тут шепіт молитов звучить особливо, кроки карбуються легко, а серце переповнюють відчуття спокою, умиротворення та незримої Божої присутності. Тож, якою є Зарваниця, яка, наче Фенікс, постала із попелу, чим так сильно вона торкається душ людей та в чому сила Чудотворної ікони, перед якою схиляють голову в молитві так багато людей.
Цікаві факти про українську святиню нам розповідає, священик Марійського духовного центру – о. Микола Медюх.
Що таке Зарваниця?
Це велика святиня Української Греко-Католицької Церкви, відпустовий центр, який входить в асоціацію 20-ти Марійських духовних центрів Європи. До початку пандемії, кожного року керівники таких центрів збиралися в одному із місць. У 2016 році Зарваниця приймала це почесне зібрання. Також святиня відкрита для представників різних конфесій, адже тут немає обмежень щодо обряду чи вірувань. Тут моляться і греко-католики, і православні, і протестанти.
Зарваницька Чудотворна ікона
Відомою на весь світ Зарваниця стала завдяки своїй Чудотворній іконі. Оригінал зберігається у парафіяльній церкві села і датується кінцем ХVІІІ століття, автор достеменно не відомий. Ще задовго до розбудови духовного центру вона збирала паломників, тут відбувалися чудотворні зцілення. З огляду на це, у 1857 галицька делегація їздила в Рим і звідти привезла благословення Папи Пія IX на коронування ікони. Згодом Папа надав Зарваниці відпустового статусу. Відтоді це особливе місце, де відпускаються гріхи.
Зарваниця в часи підпілля
Переслідування не оминули і Церкву, але впродовж цих років святиня не мовчала, просто на десятиліття її голос мав стати тихішим…. Під час так званого «катакомбного періоду» жодних публічних відправ не було, натомість все відбувалося у підпіллі. Ліс, домівки селян стали місцем моління.
Апофеоз відродження після 50-річної перерви
У 1988 році в Зарваниці відбулася перша публічна літургія, присвячена 1000-літтю Хрещення Русі. Її очолив владика Павло Василик. А відродженням Духовного центру у Зарваниці стала проща, присвячена 2000-літтю народження Ісуса Христа. Тоді ж Блаженніший Любомир Гузар освятив головний собор Зарваницької Матері Божої і відправив у ньому першу Архиєрейську літургію. Це була багатотисячна проща, на яку зібралися віряни з України та світу.
Папа Іван Павло ІІ
Під час своєї апостольської подорожі Україною Папа Римський молився біля ікони Зарваницької Богородиці. Її спеціально привезли до нього з парафіяльної церкви. Папа Іван Павло ІІ навколішки молився перед нею, а потім подарував їй вервицю з перлин. Сьогодні цей дар також зберігається в Зарваниці.
Цілий комплекс сакральних споруд
Марійський духовний центр – це не одна церква, а цілий комплекс культових споруд. Серед них: Надбрамна Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці, собор Зарваницької Божої Матері, якому в 2019 році надали статус Малої базиліки, Підземна церква Святої Трійці, церква з Хатиною Матері Божої, церква Пресвятої Євхаристії, Вифлеємський комплекс та Український Єрусалим. Окрім цього, на території Марійського центру здобувають вишкіл та проходять духовні практики першокурсники Тернопільської вищої духовної семінарії імені Йосипа Сліпого. Також тут знаходиться відома Зарваницька купіль святої Анни, чудотворне джерело та дві каплиці. В одній із них встановлено фігуру монаха, якому за легендою, з’явилася Богородиця ще в далекому XIII столітті. Також особливої уваги вартує дзвіниця з криптою, де поховані: перший єпарх Тернопільсько-Зборівської єпархії Михаїл Сабрига, перший координатор душпастирства для українців в Італії о. Василь Поточняк та меценат Йосафат Стасів, який підтримував розбудову центру. І все це далеко не вичерпний список місць, які можна побачити, відвідавши Зарваницю.
На фото «Український Єрусалим» – унікальний комплекс, який вміщає у собі копії найбільших християнських святинь Святої Землі (Голгофа, Оливний город,Сходи Покаяння, купіль Ветезда, Вежа Давида, копія Гробу Господнього)
Світові реліквії у Зарваниці
За роки існування духовного центру, сюди привозили найбільші святині. Саме в Зарваниці віряни мали змогу приступити до Туринської плащаниці, помолитися біля Чудотворної Ікони Нерукотворного Спаса, яку привозили з Ватикану. Лише за першу добу її вшанували декілька тисяч вірян. Взимку 2017 року Папа Римський Франциск коронував копію ікони Зарваницької Матері Божої, а два роки по тому Глава Католицької Церкви молився перед іконою Розп’ятого Спаса Ісуса Христа. Сьогодні ці дві святині зберігаються в Зарваниці і виставлені для почитання у соборі Зарваницької Божої Матері.
Окрім цього, у Зарваниці зберігаються мощі Івана Хрестителя та частинка Животворящого Хреста. Також було заплановано привести унікальну реліквію з Тернового вінка Ісуса Христа, проте через початок пандемії подію довелося відкласти.
Патріархи УГКЦ
Зарваницю неодноразово відвідували ряд відомих церковних та державних діячів. На кожній всеукраїнській прощі, яка відбувається щорічно вже впродовж 20-ти років, завжди є присутній Глава нашої Церкви.
Прощі впродовж цілого року і тисячі прочан
Традиційно прощі розпочиналися 6 травня і тривали до 14 жовтня, проте зараз ситуація змінилася і вони відбуваються впродовж цілого року. Адже останній Декрет Папи Римського дає на це дозвіл. За рік їхня кількість перевищує не один десяток. Серед найчисельніших: Загальнонаціональна проща, яка відбувається у липні та збирає десятки тисяч людей зі всієї України та закордону, а також Успенська. Після них особливо багатолюдними є прощі освітян, медиків, соціальних працівників. До пандемії кількість прочан була більшою, проте і зараз в літньо-осінній період кожної неділі Зарваницю відвідує більше тисячі людей.
Зарваниця сьогодні
Окрім літургій та богослужінь, Марійський духовний центр є місцем проведення таборів, реколекцій і вишкільних навчань, симпозіумів скульпторів та іконописних шкіл, конференцій. Попереду в планах великі проекти та будівництва. Найближчою подією вже невдовзі стане відкриття Богословської академії, яке заплановане на 2022 р.
Місце, яке зцілює душі
Це останній, але мабуть, найважливіший факт про Зарваницю. Адже – це місце, в якому творяться справжні чуда, в якому зцілюються зранені душі, це місце, де віднаходять надію та торують свій шлях до Бога. Уже зараз до видання готують книжку, в якій зібрані усі свідчення про оздоровлення та зцілення. Вони безперечно зафіксовані і продовжують відбуватися в сучасному часі.
Для роздумів…
Запитуючи про чудеса, я очікувала, що мені назвуть кількість людей, які побороли невиліковні хвороби, почали ходити, до яких повернувся зір, або ж вони стали батьками, будучи безплідними. Впевнена, всі ці випадки також мали місце в Зарваниці, але відповідь священика була значно глибшою:
«Теперішній світ хоче бачити яскраві чуда, але згадаймо, коли Ісус був на землі, тоді Його чуда не сприймали. Я вважаю, великим сучасним чудом, те, що людина приходить до Зарваниці і вперше йде до сповіді, коли залишає нашу святиню оновленою і усміхається, хіба все це не чудо? Джерело в Зарваниці засипали камінням і поливали отрутохімікатами, але люди все одно сюди приходили, хіба це не чудо? Те, що вдалося з нічого збудувати такий масштабний комплекс, в який мало хто вірив, хіба не чудо? Коли навіть в часі пандемії Зарваниця притягає людей своєю тишею…
Звісно, все це чудо.
Підготувала: Наталя Бельзецька
Фото з Інтернету
Повязані записи
