МОЛИТВА ЧОВНА
Море… Море невпинно котить хвилі. Інколи лагідно, інколи безжально. Брижі, буруни, баранці, піною та вихрами б’ють мене з усіх боків. Прозорі, зелені, солені. То стрімко здіймають мене над поверхнею, Господи, то безжально кидають донизу, з глумом потішаючись моїй безпорадності. Морю до мене байдуже. А сліди залишаються, їх водою легко не вимити: деревина мого корпусу з роками увібрала в себе немало солі, що боляче ятрить уже давні рани-тріщини. Але омити їх ніде. От халепа, Боже: цілісіньке життя на воді, а омити ран ніде… Будь моїм зціленням, Господи!
Інколи уночі, коли вітер розганяє хмари і небо наді мною сяє міріадами запалених Тобою зір, мені мариться-сниться, що я трищогловий фрегат із гордо напнутими вітрилами, що несуть мене до якоїсь незвіданої цілі, до іще невідкритого берега. Ото вже в мене радості у такі миті! І від щастя такого я клином виводжу мереживо хвиль на спокійній поверхні моря. Бо Ти поруч! Не дай мені, Боже, у час втіхи забути про ціль і не дозволь збитися з курсу. Будь ласка, будь поруч!
Сни, однак, сняться швидко, надто коли потужними шквалами мчить на мене із гуркотом нестримний накат хвиль, немилосердно вдаряючи з усіх боків вируючими бурунами. А прихистку жодного. І розради жодної. Будь тоді моїм захистом, мій Боже!
Штиль ранить не менше. Душу безнадією. Як тоді бракує віри у вітер, і в ранкову Аврору. Яким же недосяжним тоді стає найосяжніше. Будь вітром для моїх хвиль, Боже, не дай мені завмерти в смертельному безрусі у безкрайому морі.
Коли б мені крила… Як у білих мартинів, Господи, щоб здійнятися над водами, над бурхливими водами морськими, над усіма тими брижами та бурунами, над штормами та штилями. Тільки на Тебе моя надія: стань моїми крильми, Господи!
Коли б мені крила, як у мартинів… Але я човен… Малий дерев’яний човен у розбурханій стихії Твого безкрайого моря. Нехай же його води, Боже, не спиняться перед риком левіафана та примарою нічною, нехай вони вірно несуть мене у даль, за обрій часу, до моєї домівки, до мого причалу…
16.08.2021
Джерело: фб-сторінка отця Андрія Зелінського
Повязані записи
