У своєму Посланні Йоан Богослов каже: «І ось те довір’я, що ми маємо до нього: коли просимо щось, згідне з його волею, він вислухає нас. І коли знаємо, що він вислухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо те, що просили» (1 Івана 5, 14-15). Що означає довірити щось Богові? Як навчитися довіряти Богові? Над цими питаннями розмірковує священник Чернівецької єпархії УГКЦ отець Дмитро Носик.
Що означає довірити щось Богові?
Часто ми можемо чути таке звертання: «Довірся Богові. Віддай це Богові». Що означає довірити щось Богові? Що означає віддати щось Богові? У нашому житті трапляються різні неприємні ситуації, різні життєві клопоти і труднощі. І ми часто ними так клопочемося, що намагаємося вирішити їх самі. Тут можемо впадати у різні крайності. Ми можемо взяти все на себе, ми можемо повністю покластися на себе, і вважати, що ми є ті, які самостійно зможемо все вирішити. Це є така недовіра до Божого милосердя. Інша така крайність – надмірна надія на Боже милосердя. Це коли ми вважаємо, що Господь має вирішити всі наші проблеми. Таким чином ми ніби віддаємо відповідальність за наше життя Господу. Але ж Господь дає нам всім свобідну волю. І ми є ті, які керуємо своїм життям. Ми у своєму житті завжди робимо вибір. Не тільки, щоб піти купити хліб чи то інший продукт, але, найперше, ми робимо вибір моральний – чинити так, чи інакше. Чи обрати нам гріх, а чи якесь добре діло? Ми це обираємо самі. І ці різні наші життєві клопоти віддаляють нас від думки про Бога. Ми починаємо впадати у таку недовіру, нам є важко повірити, що Господь може вплинути на наше життя. І це справжнє довір’я до Господа означає те, що ми можемо Йому сказати: «Господи, віддаю у твої руки те, що я не можу вирішити. Я роблю від себе все можливе, що я можу робити». Я стараюся дійсно жити, вирішувати свої справи, щоб це все вело до якнайкращих наслідків. Але я усвідомлюю, що не тільки я вирішую все, як має бути, але навіть у труднощах розумію, що все, що робиться, воно робиться тільки на краще. Бо є такий промисел, який, попри різні труднощі, які нам трапляються, веде нас до спасіння, до тієї остаточної мети. В житті Ісуса бачимо страждання, смерть на хресті, але в кінцевому результаті Господь Воскрес, щоб ми жили. Так само і у нашому житті маємо вміти віддати Господу якісь наші життєві труднощі і негаразди. У молитві, під час роздумування над Словом Божим можемо пізнавати те, що ми – не всесильні, і всі наші труднощі, якими важкими вони не були б, можемо подолати тільки з Господом. Отже, довірити щось Богові означає разом зі своїми силами покластися на Божу волю. Він завжди перебуває зі мною. Те, що робиться у моєму житті, все є під Божою опікою, і веде мене до спасіння.
Як навчитися довіряти Богові?
Навчитися довіряти Богові часом буває дійсно важко. Адже у житті трапляються такі проблеми, що, здається, що Господь нас покинув. І людина ще в Едемському саду виявила таку недовіру до Бога. Адже Господь сказав: «Не їж плоду із цього дерева». Але людина втратила довіру і таки спокусилася, щоб з’їсти цей плід. І тому в нашому житті ми зараз бачимо всі ці наслідки, різні клопоти, страждання, негаразди, які часом нас можуть так прибити, що нам дійсно стає важко на душі. І ці клопоти часом так проникають у наше життя, що нам є важко думати про щось інше. Ми так зациклюємося на них, що, здається, це не можна вирішити. І задумуєшся над тим, чому Господь дає мені таке випробування. Я не зможу цього зробити. Але, дійсно, маємо розуміти, що ці клопоти віддаляють нас від молитви. Вони нас так часом втомлюють, що в нас немає часу для Господа, щоб відновити цей зв’язок через молитву, через читання Святого Письма. Адже Слово Боже збагачує. Воно показує, що Господь дійсно є з нами, що Він завжди бажає для нас добра, що Він завжди бажає для нас спасіння. Приклад довіри нам показує дитина. Адже маленька дитина повністю покладається на батьків. Вони її годують, і дитина розуміє, що батьки не зроблять нічого поганого. Часом вона може не розуміти, чому вона робить це, чому їсть цю їжу, чому йде туди. І так же само і ми є дітьми Божими, які мають вчитися довіряти Богові, як Небесному Батькові. Адже з довірою до Бога наше життя дійсно покращиться. Коли ми будемо робити все від себе залежне, щоб вирішити певні клопоти, питання, проблеми, тоді і Господь відкриє свою волю, щоб наше життя через різні клопоти, страждання, негаразди вело нас до Царства Божого.
Пригадується молитва про душевний спокій. У ній є такі слова:
Боже, дай мені душевний спокій
Прийняти те, що не можу змінити,
Відвагу змінити те, що можу,
І мудрість відрізнити одне від другого.
Бажаю усім дійсно відважитися на довіру до Бога.
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами відеоблогу на Youtube-каналі Чернівецької єпархії УГКЦ
Повязані записи
