о. Михайло Білецький: «Коли ми бережемо Заповіді, то зберігаємо рай, зберігаємо наше серце»

Перша постава, до якої нас запрошує Святий Дух у Слові Божому, – це постава чування або ж іншими словами – пильності. Чому? Коли уважно приглянемося до початків історії спасіння, то побачимо, що саме з браку пильності і терпеливості розпочався первородний гріх. Одне з перших велінь, яке Господь дав Адаму, – це пильнувати сад, бути на його сторожі. У Книзі Буття читаємо: «Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його» (Бут. 2, 15). Слово доглядати у єврейському тексті звучить, як «шамар», що означає «стерегти», «берегти», «пильнувати». Це саме слово вживається  щодо Заповідей, – стерегти Заповіді, берегти Заповіді. Коли ми бережемо Заповіді, то зберігаємо рай, зберігаємо сад, зберігаємо наше серце. Вже перший вірш третього розділу Книги Буття говорить про те, як Адам впорався, а радше не впорався з своїм завданням доглядати, берегти, пильнувати: «З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій. Він і сказав до жінки: “Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?”» (Бут. 3, 1). Невипадково говориться про те, що змій був польовим звіром. І саме ця деталь має в нас спровокувати запитання: «А що польовий звір робить в саду?» Польовий звір має бути в полі, а не в саду. Хтось не впильнував сад і прогайнував цей момент, коли змій туди прослизнув. А далі у тексті читаємо про нетерпеливість Єви, яка не дочекалася, що скаже Бог, або, що скаже Адам. Вона взяла плід і скуштувала. Перш, ніж Адам встиг подумати про те, що сталося, вона вже і йому запропонувала. Так сталося з нашими прабатьками і таку ж спадщину ми прийняли від них.

Тому постава чуйності є дуже важливою, оскільки стосується не будь-чого, а нашого спасіння. Що означає чувати? Досліджуючи слово «чувати» на сторінках Святого Письма, можна натрапити на наступні його значення такі, як: чувати – це не спати, бути свідомим. Йдеться не тільки про відмову собі у відпочинку, йдеться про те, щоб від реального життя не втікати в сон, в ілюзію. Навіть фізичний сон інколи служить такою своєрідною формою втечі від проблем. Згадайте пророка Йону, коли він втікав від Господа. Він увійшов у найглибший трюм корабля і заснув. Коли людина спить, то вона не думає про клопоти, про важкі ситуації. У світлі Божого Слова подумайте про те, а від чого найчастіше втікаємо ми? Друге значення чувати – це пильнувати. Біблія говорить про те, що саме ми маємо пильнувати найбільше. У Книзі Приповідок читаємо: «Більш, ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють життя джерела» (Прип. 4, 23). Пригляньмося також, а чим наповнені наші серця? Чим ми насичуємо своє власне джерело? Третє значення чувати – це стерегтись. Святе Письмо нам також говорить про те, кого потрібно стерегтися. У Посланні апостола Петра читаємо: «Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. Противтеся йому, сильні вірою» (1 Петра 5, 8-9). Подумайте про те, де саме нас зустрічають спокуси лукавого найчастіше? Де у житті розпочинається ця небезпечна територія? Чого саме маємо уникати найбільше? З цими важливими запитаннями в серці і в голові продовжуємо дякувати Богу за дар життя.

о. Михайло Білецький, настоятель Військового храму Стрітення Господнього Львівської Архиєпархії УГКЦ