Сьогодні Церква відзначає величне свято – Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Суть цього свята полягає в тому, що цього дня прославляється добровільна жертва, принесена Ісусом Христом заради спасіння людства, – розп’яття. Після розп’яття Ісуса хрест, що був до того знаряддям страшних тортур і ганебної кари, став християнською святинею, символом всеохоплюючої любові, перемоги життя над смертю. Хрест – це символ нашого спасіння.
Про символізм сьогоднішнього свята, про хрест, як джерело нашого життя, розмірковує доцент кафедри богослов’я Філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету, сотрудник храму св. Володимира і Ольги Львівської Архиєпархії УГКЦ отець-доктор Олег Кіндій:
«Подивіться один на одного: ми, коли стоїмо, наш скелет відображає хрест; наше обличчя, з носом, очима, устами, також відображає хрест. Де би ми не подивилися: на дерево, пташку, будинок, все, що ми бачимо довкола нас, несе у собі дуже тверду структуру, і вона є хрестоподібною. Коли Господь сотворив рай, Адама і Єву, то в центрі цього світу було животворяще дерево, яке було хрестоподібним. Хрест є структурою нашого життя. Хрест – це зустріч неба і землі, Бога і творіння. І коли хрест є у центрі всього, і ми це визнаємо, – тоді все процвітає. Обманщик світу – сатана знає це, і він свого часу спробував цей хрест перетворити на найбільший знак страху і тортури. Що таке розп’яття людини? Це найганебніша смерть, яка тільки могла бути. Він не обрав відрублення голови, розстрілу чи щось інше. Для того, щоб зневажити людину, він взяв хрест і почав розпинати, щоб покарати, щоб зруйнувати життя. Хто такий сатана? Це той, хто руйнує життя. І недаремно, коли Ісус прийшов у цей світ, щоби відновити життя у ньому, Він повернув людині розуміння того, що в центрі всього є не страх, не зневага, не смерть – а життя і хрест. Тому Він добровільно взяв на себе саме хресну смерть, щоб відновити гармонію, порядок у цьому світі.
Ісус навчив нас не боятися смерті, Він, розіп’явшись, сказав, що дорогенькі мої, Я смертю, смерть подолав. Я не боюся смерті, і ви не бійтеся смерті. Не бійтеся не тільки смерті, але і труднощів у вашому житті, бо у ньому їх багато. Коли дитина підростає, вона має свої труднощі, коли молода людина вже стає юнаком чи дорослою дівчиною, також має багато різних страхів. Зріла людина також має багато викликів, а також старша людина. Ісус вчить нас не боятися нічого. А як ми можемо навчитися не боятися? Дивитися на хрест, його любити, обіймати, відновлювати гармонію свого власного життя. Робімо це із щирого серця. Ми маємо не боятися смерті чи хвороби. Ісус на хресті розіп’яв усі хвороби і нещастя. Він взяв усе це на Себе і перетворив смуток на радість, смерть – на життя, страх – на впевненість. Ми маємо відновити свою хрестоподібну структуру, як каже апостол Павло – «співрозп’ястися з Христом».
Коли ми дивимося на хрест, на розп’ятого Ісуса, згадаймо, як Він нас любить, і ми любімо Ісуса, тих людей, які поруч: тата, маму, дитину, брата, сестру. На хресті Ісус показав, що Він любить навіть ворогів. Він не відповідає злом на зло, агресією на агресію. Христос відповідає добротою на зло, силою Духа на агресію, і Він перемагає».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Фото – із Фейсбук-сторінки о. Олега Кіндія
Повязані записи
