Наші сьогоднішні роздуми я хотів би зосередити на уривку із Послання апостола Павла до Римлян. У цьому Посланні апостол Павло говорить такі слова: «Бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває; бо «Кожний, хто призове ім’я Господнє, спасеться»» (Римлян 10,12-13). А далі апостол Павло продовжує розвивати цю думку і каже: «Праведник з віри буде жити» (Римлян 1,17). А наша віра є від слухання. І коли ми поглянемо в історію нашого спасіння, то побачимо, як то є взивати до Господа? Як нам, людям ХХІ ст., кликати до Господа, щоби випросити в Нього це багате милосердя, бо, як каже апостол Павло, Він є багатий милосердям, Він є щедрий і добрий. Ми маємо навчитися кликати до Господа, правильно взивати до Нього.
Якщо поглянемо у Старий Завіт, то побачимо нашого доброго і милосердного Творця неба і землі, всього видимого і невидимого, який творить абсолютно все. І, як вінець свого творіння, Він вдихає у ніздрі людські віддих життя. Він творить людину, даючи їй можливість втішатися всім, що вона бачить. Чому людина отримала цього Духа життя, цей віддих, який вийшов з вуст Божих? А для того, щоби спілкуватися з Богом, щоби з Ним комунікувати, щоби радіти разом з Ним. Але, як бачимо, ця радість у Адама і Єви дуже швидко пропадає, адже вони пізнають, що таке зло. Вони пізнають, що означає переступити заповідь Отця. Внутрішньо вони розуміли, що вчинили погано, і, врешті-решт, вони ховаються від свого Творця, від свого Батька, який кличе: «Адаме, де ти?»
У нашому житті ми також, можливо, ховалися від нашого рідного тата, адже не завжди були чемні, не завжди у нас позаду були крила. Але, не зважаючи на це, ми завжди відчували якийсь дуже особливий трепет до нашого батька. Якщо ми провинилися, вчинили погано, то розуміли, що, можливо, «отримаємо на горіхи», але любов батька до нас була настільки великою, що він «давав нам на горіхи», люблячи. Як важливо пізнати, ким є Бог через образ тих людей, які знаходяться поруч з нами. І найважливіше у сьогоднішньому дні – це образ батька. Бо саме через образ нашого земного батька нам може відкритися образ нашого Небесного Отця. Саме тому сьогодні нам так легко зрозуміти слова апостола Павла до Римлян, який говорить про те, що хто увізве до Господа Бога, той спасеться. Хто увізве до свого Батька, до свого Отця Небесного, той спасеться. І як важливо нам вміти слухати Бога, як важливо чути, коли Він промовляє. А Бог промовляє до нас через наших рідних. Перестаньмо жити ілюзією, що Бог нам відкриється у якихось надзвичайних одкровеннях, видіннях. Ні. Бог нам відкриється в тих маленьких хлопчиках, які сьогодні прислуговують, як члени Вівтарної дружини. Бог нам відкриється у сивочолих молільниках сьогоднішнього дня. Бог відкривається через людей. І тому так важливо слухати Бога. Дуже важливо збиратися разом для того, щоби взивати і просити Його: «Отче Небесний, змилуйся над нами. Дай сили і наснаги нашим воїнам. Отче Небесний, прости нам наші гріхи, допоможи нам змінити світ, починаючи із самих себе». Пам’ятаймо про цього доброго і милосердного Бога, який є добрий і багатий однаково для всіх. Просімо сьогодні, щоби вона, Пресвята Богородиця, прославлена в іконі Матері Божої Неустанної Помочі, навчила нас слухати Бога. Адже саме вона почула Бога і подарувала людству спасіння. Тому і ми маємо почути Бога. Взиваймо Його ім’я, і тоді обов’язково спасемося.
о. Павло Дроздяк, адміністратор парафії Святого Духа Львівської Архиєпархії УГКЦ, капелан Львівської міської ради
Повязані записи
