Почався новий навчальний рік. Про початок навчального року в умовах війни, про важливість спільної молитви батька, матері і дитини, про те, як осягнути Божу мудрість, про акцію «Подаруй дитині книгу», розповідає адміністратор парафії Святого Духа Львівської Архиєпархії УГКЦ, капелан Львівської міської ради отець Павло Дроздяк:
«Завершився час літа. Розпочався місяць вересень. Розпочався навчальний процес, який є таким важливим для всіх нас, який є таким важливим для майбутнього покоління. Ми розуміємо, що навіть у часі війни наші діти мають отримати освіту, що наші діти повинні навчатися. І тому велика вдячність звернена до наших військовослужбовців, які сьогодні боронять нашу країну. І, можливо, сьогодні ми чуємо сигнал тривоги, але ми маємо міцну віру у ЗСУ, ми маємо міцну віру в те, що саме вони тепер стають тим живим щитом, бо закривають небо над всіма нашими українськими школами, над всіма нашими ВНЗ. Тому, перебуваючи в цьому дуже особливому навчальному процесі, який ми розпочали, ми маємо поставити собі питання: а чого ми прагнемо досягнути? Адже ми розуміємо, що батько чи мати знаходяться на фронті і боронять мою країну, і тому моїм завданням, як дитини, є докласти максимум зусиль для того, щоб здобути освіту. Але освіта нічого не варта без таких фундаментальних і глибоких християнських цінностей. Адже ми розуміємо, що йдемо навчатися до школи, і це навчання в школі має дати нам щось значно більше, ніж просто знання. Адже знання є нічого не вартими без усвідомлення того, що над усіма нами є Господь.
Наші вчителі проходили різного роду тренінги для того, щоби зрозуміти те, як поводити себе у часі повітряної тривоги, як правильно мобілізувати дітей для того, щоби пройти в укриття. Але що робити у цьому укритті? Ми мусимо зрозуміти, що, якщо ми є християнами, то батько і мати мають не забувати про те, що дитині зараз надзвичайно потрібна спільна молитва. Ця спільна молитва може відбутися і увечері, але вона має бути обов’язковою для того, щоби дитина відчула цю спільноту, щоби вона відчула, що може дати собі раду, адже не є самотньою, бо поруч є тато і мама. І їхній погляд є скерований до того, хто в своїх руках тримає абсолютно все, хто в своїх руках тримає життя і смерть. Тому очі батька і матері мають бути звернені на небо, щоби дитина відчула, що у нас є один захисник, що у нас є один, хто тримає над нами небо і пильнує наше життя. Відтак, ми маємо просити у Господа Бога тієї важливої риси для кожного з нас – Божої мудрості. Щоб, будучи мудрими, ми змогли побачити, де ми є сильними, а в чому потрібно допрацювати. Коли ми будемо відпускати нашу дитину до школи, на навчання в університет, то дуже важливо не відпускати її самотньою. Пригадайте дитині, що в неї є ангел-хоронитель, який був даний їй у часі Хрещення, щоб завжди бути поруч. І цей ангел-хоронитель може бути в різних образах, зокрема у моєму однокласнику чи однокласниці, в моїй вчительці, в моєму приятелеві. Справді, цей ангел є поруч, він завжди чуває наді мною. Коли звучить тривога, то ми маємо дати дитині можливість усвідомити те, що наші воїни-Герої зафіксували можливу небезпеку для кожного з нас. Але ми усвідомлюємо те, яка велика сила і мужність наших воїнів, які зроблять все для того, щоби втримати над нами небо. І тоді, коли звучить тривога, ми маємо молитися, ми маємо у молитві згадати наших воїнів. Скажіть дитині: «Помолися за наших воїнів, за наших Героїв». Тоді, коли звучить тривога, скажи: «Господи, помилуй». І цього буде достатньо, тому що дитина зверне свій погляд до Господа Бога, вона попросить захисту у своїх ангелів, якими є наші воїни, а, відтак, вона зможе спокійно пройти в укриття. Ми не знаємо, яким буде цей навчальний рік. Ми не знаємо, як часто будуть звучати тривоги, ми свідомі того, що різними будуть навчання у зоні бойових дій і в тій частині України, де повітряні тривоги звучать менше, але ми маємо усвідомити, що це є надзвичайно важливий час, коли ми маємо бути поруч з нашими дітьми, коли ми маємо відчувати їх, коли ми маємо будувати цю велику спільноту патріотів, які будують свою країну, навчаючись, які моляться за своїх воїнів, які роблять все для того, щоб я виріс добрим і мудрим християнином. Адже християнські цінності, християнські засади є такими потрібними для кожного з нас. Ми розуміємо, що коли прозвучить повітряна тривога, і наші діти опиняться в укриттях, то що вони там будуть робити? Про що вони будуть там говорити? Ми, як батьки, маємо дати нашим дітям цей такий дуже особливий меседж: «Сину, не бійся, коли звучить тривога, адже ти маєш Ангела-Охоронця. Пам’ятай, донечко, що твій тато-Герой тримає небо над тобою для того, щоби ти вчилася і почувалася у безпеці».
Наше завдання – це черпати з глибини цієї Божої мудрості. А звідки прийде ця мудрість? Вона не впаде на нас з неба, мовляв, ось маєш мудрість. Звідки приходить ця Божа мудрість? Варто заглянути у Послання апостола Якова, в якому він пише наступне: «Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться. Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання» (Як.1,5-6). Тобто, ми є свідомими того, що не посідаємо цієї мудрості до кінця, але ми можемо випросити її у Господа Бога. Так, ми немічні, нам страшно, ми не знаємо, що буде далі. Але я хочу здобути цю Божу мудрість, а вона дається, як каже апостол Яків, з вірою і у молитві. Тому так важливо батьку і матері ставати з дітьми до спільної молитви, тому що це дуже важливо, бо тоді ця Божа мудрість сходить в життя батьків, вчителів і дітей. Окрім того, якщо ми молимося, ми маємо мати віру у те, що робимо, а це вже залежить від нас, дорослих, залежить від того, чи ми віримо в те, що в часі війни ми зможемо дати своїм дітям все необхідне, в тому числі і відчуття людяності. Сьогодні наші діти будуть навчатися не лишень в Україні, але і поза її межами. Тому, будучи поза межами своєї рідної країни, потрібно пам’ятати про те, що сьогодні мої однолітки навчаються під звуки повітряних тривог. Важливо, щоб наші діти, які перебувають за кордоном, у молитвах пам’ятали про тих, які сьогодні здобувають цю мудрість важкою працею, які виходять зі свого помешкання і не знають, чи повернуться до нього. Але кожний батько і кожна мати справді вірять у те, що дитина здобуде ці найважливіші фундаментальні знання. Тому ми маємо будувати нашу мережу тих добрих і мудрих християн, мережу мудрих українців, які ніколи не будуть цуратися свого українського походження, а будуть дбати про те, щоби, керуючись Божою мудрістю, послужити своєму ближньому. Наше завдання – це працювати над тим, щоби наше серце було чистим, щоби, навіть, перебуваючи в укритті, ми могли показати дітям це чисте серце. Ми маємо бути дуже уважними до кожної дитини, бо не всі діти однакові. Багато є зранених дітей, багато дітей є ушкодженими через вибухи, багато дітей страждають і ще досі бояться гучних звуків. Тому нашим завданням є допомогти дітям побачити це чисте і розумне серце, зазирнути у глибину, бо в серці завжди є тиша. У серці ми завжди можемо почути голос Божий, який каже: «Я поруч». Тому подбайте про те, щоб ваші діти розпочали цей навчальний рік і вирушили до школи із добрим приятелем. Цим добрим приятелем, як ми вже говорили, є ангел-хоронитель наших дітей.
Сьогодні ми дякуємо всім військовослужбовцям, всім волонтерам за їхнє служіння, за час, який вони нам подарували, адже цей час є для наших дітей, які мають навчатися. Львівське радіо разом Освітньою фундацією долучається до дуже цікавої ініціативи. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення російського агресора на Україну, ми стали свідками того, що люди забирали зі своїх помешкань найцінніші речі. Але скільки батьків і дітей забрало зі свого помешкання книгу? Власне, книга – це є надзвичайно важливе джерело знань, адже, читаючи книгу, ми відкриваємо у своїй свідомості ці великі горизонти Божої мудрості. Тому ми разом з Львівським радіо і Освітньою фундацією продовжуємо акцію «Подаруй дитині книгу». Якщо ви маєте можливість, то ми запрошуємо вас прийти сюди, вул. Князя Романа, 6, і подарувати дитині книгу. Це може бути вживана книга, але вона має ватувати того, щоб її прочитали діти. Тому, якщо у вас є така можливість, то зробіть цей крок, подаруйте дитині книгу. Подаруйте дитині книгу, щоб вона могла читати і розвиватися. Таким чином ми долучимося до цього освітнього фронту, який робить все для того, щоб наша країна розвивалася, щоб наша країна перемогла ворога, здобула мир, адже вона була і є найкращою в усьому світі».
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами програми «Ресторація життя» для Львівського радіо
Повязані записи
