Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Слава нашому непереможному Богу! Слава нашій Україні! Слава нашим воїнам! Слава кожному з нас, хто сьогодні у важких стражданнях звершує свою мандрівку до цього Великого Пасхального дня великої перемоги життя над смертю. Сьогодні – Христове Воскресіння. І сьогодні ми звершуємо справді одне із найвеличніших свят, яке є фундаментом нашої християнської віри. Апостол Павло каже, що якщо би Христос не воскрес, то марною була би наша віра.
Ми не можемо зрозуміти, усвідомити, що таке Воскресіння, коли не переживемо Страсної п’ятниці. Ми не можемо зрозуміти великого болю і знущань, які переніс наш Спаситель, будучи виданим на суд. На Нього плювали, били по обличчі, після чого увінчали терновим вінцем. З Нього знущалися, поклавши на плечі важкий хрест. А вкінці, на горі Голгофі, розіп’яли Його між двома розбійниками. Але Христос все це витерпів заради кожного з нас зокрема. Господь перейшов всі ці муки і страждання, щоби нам дарувати життя вічне. Бо саме Господь прийшов шукати людину, яка заблукала. Господь, будучи піднесеним на хресті, стає тим світильником, який шукає цю заблукану вівцю, яка потрапила в цю велику небезпеку, на яку чекали хижі звірі. І Господь приходить на цей світ, щоби знайти цю людину. Не знайшовши цю людину на цьому світі, Господь Бог сходить аж в глибини підземні, щоб ад спорожнів, щоби ад кричав через те, що поглинув життя, яке його і знищило. Господь сходить в глибини підземні, щоби взяти за руку первоствореного Адама і подарувати йому нове життя. Господь приходить заради людей, щоби ми всі досвідчили це Воскресіння.
Коли учні сиділи за зачиненими дверима, жінки-мироносиці, вставши рано-вранці, взявши з собою миро, пішли до гробу Ісуса, щоби намастити Його і таким чином віддати своєму любому Учителю останню шану. Що робила олива? А олива робила те, що рятувала тіло від швидкого тління. Олива неначе бальзамувала тіло Спасителя. Тіло можна врятувати від тління, але не від смерті. Господь рятує, даючи цей образ нового Адама. Господь дарує людині нове життя, нове тіло, яке вже є преображене у Ньому.
Жінки-мироносиці йдуть і зустрічаються з ангелом, який каже їм: «Не бійтеся, бо Ісус, якого ви шукаєте, воскрес із мертвих». Жінки налякалися і не змогли нічого сказати. Яка велика сила Божа і благодать, яка велика сила нашого Бога, який здатний подолати смерть своїм життям. Яка велика сила нашого Спасителя, який, пройшовши все, показав, що саме Він є Творцем, даруючи нам цю велику любов. Як плакала і ридала Марія Магдалина, дивлячись в цей порожній гріб. Вона плакала, бо не розуміла, що коїться, що відбувається. Хто вкрав тіло Спасителя? Дивлячись у гріб, де немає життя, вона почула голос – це був Бог, який до неї звернувся. Але, не впізнавши Його, вона просила: «Не знаю, хто ти є, але віддай мені тіло мого Ісуса». Тоді Ісус звертається до неї по імені, кажучи: «Маріє». А вона йому відповідає: «Учителю», і обертається від гробу до Ісуса, який стояв позаду неї і кликав її по імені. Як сьогодні хочеться, щоби кожний із нас почув справді цей голос Божий, який кличе нас повернутися від гробу до життя. Сьогодні ми благаємо нашого Спасителя, щоби Він зупинив час і страждання нашої України. Як сьогодні важливо кожному із нас справді дякувати Богу за діло спасіння, дякувати за все те, що Він вчинив заради нас. Ми святкуємо Воскресіння. Ми святкуємо подію, яка відбулася раз і назавжди. Адже Христос Воскрес раз і назавжди, даючи спасіння кожному з нас.
Як сьогодні я переживаю це свято Воскресіння? Як сьогодні переживаю я, який живе в мирній частині України? Чи сьогодні я дякую Богу за цей дар? Чи я дякую Богу за те, що над моїм помешканням не літають літаки, відсутні бомбардування? Чи сьогодні я дякую Богу за те, що святкую Воскресіння не в укритті? Чи сьогодні я дякую Богу за нашого кожного військового, добровольця, волонтера, який знаходиться на передовій, який боронить моє життя, і робить це не з обов’язку, а з любові до своєї країни, до матері, до батька, до дружини і дітей? Чи сьогодні я дякую Богу за кожного з них зокрема? Сьогодні, коли ми переживаємо свято Воскресіння Христового, я хочу звернутися до нашого сумління, пам’ятаючи про те, що багато хто сьогодні із нас святкує це свято у надзвичайних умовах. Бо ми говоримо про духовне переживання свята, про усвідомлення всього того, що з нами відбулося, про велику надію на Боже милосердя, на те, що Бог виведе нас з цієї землі Єгипетської, з рабства, з дому неволі. Він дасть нам сили перемогти цього ворога, агресора, який сьогодні вбиває нас. Але ми переможемо, бо з нами Бог. Ми переможемо, бо саме Він знаходиться на чолі нашого війська.
Пам’ятаймо за наших ближніх, які знаходяться поруч. Допоможімо відчути це свято всім вимушено переселеним особам. Творімо в своїй сім’ї, спільноті цей простір великого милосердя. Допоможімо сьогодні дітям, які повернулися із зони бойових дій. Маємо допомогти нашим дітям, які чули, як розриваються снаряди біля їх будинків. Маємо допомогти дітям, які сьогодні бачили смерті їхніх рідних, віднайти цей спокій, цю рівновагу духу. Сьогодні, коли ми переживаємо світле Воскресіння Господнє, хочемо промовити до всіх тих, які поза межами України, які, рятуючи своє життя і життя своїх дітей, змушені виїхати в інші країни. І за це хотілося би подякувати нашим любим і милим братам і сестрам, які прийняли кожного українця, який шукає свого захисту в країнах Європи. Хочеться підтримати кожну сім’ю, яка далеко від свого чоловіка чи батька. Просимо у Господа Бога, щоби вкоротив час цього терпіння і страждання, а також дарував перемогу. Хочеться підтримати всіх і подарувати кожному цей інструмент, яким би людина змогла скористатися. Пам’ятаймо, що сьогодні ми молимося разом і маємо дуже багато молитовних ініціатив, онлайн-трансляцій. Тому сьогодні ми не є самотніми чи наодинці. Ми є разом, бо Христос Воскрес із мертвих. Він смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.
В сьогоднішньому святі ми досвідчимо, як світло перемагає темряву. Адже темрява не є всесильною, вона зникає тоді, коли приходить Слово Боже, коли приходить наш Творець і дарує світові це нове світло правди. На ранніх початках християнства ми бачимо, як нечестиві люди уже бажали створити цей перший і найбільший фейк в історії людства, намовивши сторожу сказати, що Христос не воскрес, а його викрали апостоли для того, щоби посіяти сумніви між усім народом. Але ніщо не може зупинити силу Христового Воскресіння. Гроби відкочуються. Господь Бог силою свого Божества воскрешає наших померлих і дарує нам надію на життя вічне. Вся команда Львівського радіо об’єднується в цій спільній молитві за нашу перемогу. Об’єднується в цій спільній молитві за кожного військовослужбовця, добровольця, волонтера, який сьогодні так ревно служить кожному з нас зокрема. Ми молимося і просимо Господа Бога, щоби зберіг нашу Україну, щоб дав нам якнайскоріше перемогти нашого ворога і здобути це справжнє воскресіння.
о. Павло Дроздяк, адміністратор парафії Святого Духа Львівської Архиєпархії УГКЦ, капелан Львівської міської ради
За матеріалами програми «Ресторація життя» для Львівського радіо
Повязані записи
