о. Юрій Цюпка: «Різдво Христове – це свято, в якому ми впускаємо до свого серця самого Бога»

Христос Рождається! Славімо Його! Такими величними словами ми сьогодні вітаємо один одного. Сьогодні ми прославляємо народження Господа нашого Ісуса Христа. Ще з давніх часів людство чекало на прихід Месії, чекало на Того, Хто визволить його з тенет гріха. Люди знали про те, що має прийти Відкупитель, що має прийти Владика неба і землі. І ось це пророцтво здійснюється: в вифлеємській печері, в яслах на сіні народжується Христос. «З нами Бог, розумійте народи, і покоряйтеся бо з нами Бог», – співаємо у піснеспіві. Сьогодні радіє небо і земля, прославляючи Бога. Сьогодні радіє кожна християнська родина, адже новонароджений Спаситель приходить до кожного, хто відкриває для Нього двері своєї душі. З великого Божого промислу, з великої Божої любові на світ приходить Господь. Адже у слові Божому читаємо: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним». Про Різдво Христове, як таїнство віри та надії, роздумує військовий капелан Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Юрій Цюпка:

«Сьогодні ми приходимо до шопки, приходимо до вертепу, приходимо до цієї стаєнки і роздумуємо: а як це так, що Бог захотів народитися від Діви і покластися в яслах. Сьогоднішнє свято – це таїнство, яке ми переосмислюємо з року в рік. Бог народився, щоб спасти людину. У яслах, які вміщали трішки сіна для того, щоби нагодувати худобу, захотів народитися Господь. Він народився не в якихось пишних палатах, не в якихось найкращих місцях, а саме в яслах. У сьогоднішньому євангельському уривку читаємо про те, як стривожився Єрусалим. Здається, що людина очікувала на прихід Христа, знала про Нього. Про прихід Христа знали всі. Людство знало про те, що прихід Христа мав би відбутися. Але, як знаємо, людина була не готова зустріти Бога. І Господь забажав народиться в місці, яке було доступне всім. З іншого боку, це місце було безпечним для цієї малої Дитини. Вже з малих літ Христос пригортав до себе людей і надавав іншого змісту в їхньому житті. Пастухи, які були простими людьми, які знали про прихід Христа, навіть не думали, що саме до них прийде Господь, що ангели будуть співати, а вони зможуть це почути. Вони прийшли до Вифлеєму і привітали новонароджене Дитя. Пастухи почали ділитися цією радістю, розповідаючи всім про цю подію.

Різдво Христове – це свято, в якому ми впускаємо до свого серця самого Бога. Тому ми ходимо і колядуємо, вітаючи один одного, вітаючи свою родину. У сьогоднішньому євангельському уривку також читаємо і про мудреців. Вони також знали про прихід Христа. Мудреці побачили зорю і пішли за нею, щоб зустрітися з самим Богом. Не зважаючи на прохання  Ірода, вони віддали шану Богу і, зрештою, повернулися іншою дорогою. Людина, яка зустріла Христа, – вона назавжди змінює свій шлях, який збереже її життя. Господь народився не для себе самого, Він народився для кожного з нас. Пам’ятаймо, що Господь народився заради мене. Христос народився для того, щоби принести зміст у моє життя. Бог мені довіряє, Він довіряє кожному. Господь довіряє нам до сих пір і говорить про те, що ми можемо змінити своє життя. І навіть, приступаючи до Таїнства покаяння, ми не до кінця віримо у те, що змінимо своє життя. Але Бог, встановивши це Таїнство, довіряє мені. Він вірить в те, що я зможу змінити своє життя, зробити його кращим».

Підготувала Юліана Лавриш