О, преславне чудо! Ширина і довжина хреста дорівнює небові, бо він божественною ласкою освячує вселену. Ним поганство перемагається і ним справедливість утверджується. О, божественна драбино, якою висходимо на небо, звеличуючи в піснях Христа Господа!
Стихира з Утрені свята Воздвиження Чесного Хреста
Свято Всесвітнього Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста – одне з дванадцяти найбільших свят літургійного року. В цей день згадують віднайдення Христового Хреста, яке здійснила свята рівноапостольна цариця Олена у 326р., а також – спомин про повернення Животворчого Хреста з Персії грецьким імператором Іраклієм (629 р.). Разом з цими історичними фактами свято Воздвиження – тобто «піднесення» – є ще одним днем особливого почитання святого Хреста і Жертви, здійсненої на ньому. На її згадку в цей день Церква закликає зберігати піст.
«Слово про хрест – глупота для тих, що погибають, а для нас, що спасаємося – сила Божа» – ці слова з послання святого апостола Павла до Корінтян окреслюють християнське сприйняття знаряддя хресної смерті, що стало символом воскресення. Богослужбові тексти свята Воздвиження оспівують хрест як символ спасення, дерево життя, закликаючи до побожного його почитання на знак любові до Спасителя. У день свята в храмах урочисто виставляють для молитовного пошанування прикрашений хрест. Особливо промовистим, зокрема у час теперішнього протистояння, є тропар свята: «Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемоги благовірному народові на супротивників даруй, і хрестом Твоїм охорони люд Твій».
Вшанування святого Хреста завжди посідало важливу роль у традиції української Церкви, тому на честь свята Воздвиження засновано багато храмів. У Львові три святині носять назву цього празника.
Храм Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста (Львів) УГКЦ
вул. Наукова 19, м. Львів
Перший проєкт храму Воздвиження Чесного Хреста у модерністському стилі виконав львівський архітектор Олександр Вендзилович у 2003 році. На його основі було виконано містобудівне обґрунтування, яке 24 вересня 2010 року було затверджено виконавим комітетом Львівської міськради. Однак на той момент модерністська хвиля, характерна для сакральної архітектури Львова у 1990-ті років минула, популярними стали традиціоналістські образи, оперті на історичних аналогіях. В зв’язку із цим у 2008 році був виконаний новий проєкт авторства архітектора Юрія Горалевича, остаточна розробка якого завершилась у 2010 році, після чого почались будівельні роботи.
10 серпня 2014 року Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор освятив надкупольні хрести, а 27 вересня 2016 року – головний престол та всю церкву. Після цього у церкві продовжились завершальні та внутрішні опоряджувальні роботи.
Споруда має оригінальне об’ємно-просторове вирішення, що являє собою синтез традиційної образності українських центричних п’ятиверхих церков із хрестоподібним, у плані, розміщенням куполів, та ранньовізантійських константинопольських церков купольно-базилікального типу. Таким чином сформовано просторовий образ, в якому українська ідентичність пірамідального, центричного, п’ятиповерхого храму поєднана із урочистою мовою найбільш репрезентативних культових Константинополя.
Характерною особливістю вирішення церкви Воздвиження Чесного Хреста є переваження української традиційної образності у зовнішньому образі споруди і ранньовізантійської у внутрішньому.
Храм Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста (смт Рудно) УГКЦ
вул. Мазепи, 1, смт Рудно
Початки святині відносять приблизно до XIV ст.; тоді церквою опікувалися оо. Василіяни, і вона вважалася парохіяльною для с. Зимна Вода. Хоча власник Зимної Води Іван Голомбек утворив 1453 року для римо-католиків нову парохію, проте він і поляки цілий час користувалися церквою Воздвиження для Богослужінь, аж до часу, коли збудували і освятили в 1625 р. костел св. Катерини. Біля церкви була дзвіниця, подібна до мурованої оборонної башти, з чотирма дзвонами різної величини. За поверсальської Польщі храм був під державною охороною. Сьогоднішнього вигляду святиня набула після ( перебудови? ) 1815 р. Відомо, що в 1930 р. відбулася канонічна візитація храму. У 1930-х рр. він перебував під патронатом наслідника Мечислава Лазовського зі Львова. Парохом був Корнило Загайкевич ( 1885 р. н. ). При церкві існували братства: «Апостольської Молитви» (належало 100 чол.), «Доброї Смерти» (належало 90 чол.). У 1930-1932 рр. храм добудовували, зокрема звели нову дзвіницю У період з 1946 по 1991 р. храм був діючий. Від 1991 р. церква належить греко-католицькій громаді. Будівля збудована на вапняному розчині з цегли в «йосифінському» стилі. Колись біля неї стояли старі липи. За час Незалежності України церкву відремонтували зовні, збудували дві каплиці.
Храм Воздвиження Чесного Хреста (Львів) УГКЦ та ПЦУ (почергове служіння)
вул. Замарстинівська, 9, Львівський державний університет внутрішніх справ (вхід із пр. Чорновола), м. Львів
Початково збудований при жіночому вірменському монастирі, пізніше належав іншим християнським конфесіям, був тюрмою, нині — місце проведення екуменічних богослужінь.
Дерев’яна вірменська церква Святого Хреста, що стояла на цьому місці, походила із середини XVI ст. Будівництво нового храму із каменю і цегли розпочато у 1629 році коштом вірменського купця Сагака Аґопсовича і завершено у 1630-х роках. При храмі знаходились муровані будівлі жіночого монастиря вірменських василіянок. Пізніше певний час тут функціонувала папська колегія для навчання вірменської молоді. Згодом монастир було остаточно перенесено, а приміщення при церкві Св. Хреста продано отцям місіонерам. 1744 року вони зайнялись розбудовою монастиря за проєктом Бернарда Меретина. 1769 року місіонери зайняли і храм, вимінявши його на костел св. Войцеха, що поблизу Високого замку.
1782 року монастир місіонерів скасовано австрійською владою. У реквізованих приміщеннях влаштовано військовий шпиталь, а пізніше — гарнізонну в’язницю. Церква слугувала як каплиця для ув’язнених. Через деякий час монастир перетворено на казарми, пізніше тут розмістився військовий суд із власною в’язницею, а в 1939—1941 роках тут діяла в’язниця НКВС. Після Другої світової війни приміщення займало пожежне училище. Нині храм і колишній монастирський комплекс належить Університету внутрішніх справ. Церква використовується почергово для богослужінь греко-католицькою та православною громадами
Храм зорієнтований на осі схід-захід із головним фасадом, що виходить на захід до проспекту. З інших трьох боків оточений колишніми монастирськими та господарськими будівлями. Храм збудований з цегли з використанням каменю у цоколі, наріжниках, нервюрах та обрамуванні вікон.
Будівничий храму невідомий. Через подібність архітектурного вирішення із костелом св. Лазаря існують припущення, що будівництво велось тими ж самими майстрами.
Читайте також:
Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього: 5 фактів про свято
З Голгофи – у храми і на іконостас. Огляд історії та традицій свята Воздвиження Чесного Хреста
Що треба знати про свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього?
Повязані записи
