З Голгофи – у храми і на іконостас. Огляд історії та традицій свята Воздвиження Чесного Хреста

Як і на більш давніх, так і на сучасних іконостасах в празничному або святковому ярусі можна побачити сюжет на тему Здвиження Животворящого Хреста Господнього. Це є одне із 12 великих християнських свят, що дуже шанується вірними і є надзвичайно важливим для догматики, обрядовості та богослужіння християнського вчення. Цей празник нагадує нам про знаряддя мук і тортур, на якому прийняв смерть Ісус Христос. Водночас, ще й про можливість спасіння для кожного. Християни східного обряду святкують празник Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня (14 вересня за старим стилем). З цієї нагоди є можливість сказати декілька слів про історію заснування свята, його символіку і значення, роль у богослужінні та місце в традиції.

Символічне значення свята та історія його встановлення

Дане свято увійшло до народної пам’яті під довгою і досить непростою назвою – Воздвиження Животворящого Хреста Господнього. Воздвиження або Здвиження, адже означає встановлення, підняття, або удоступнення для вірних реліквії, на якій прийняв смерть Ісус Христос. Відтак мова про обряд шанування та прославлення, але також – і про пригадування. Празник Воздвиження є спомином про розп’яття і смерті Ісуса. Саме тому це свято дуже часто прирівнюють до Великої П’ятниці й проводять цей день у суворому посту.

Однак, свято має не лише драматичну конотацію. Так, святий Іоанн Златоуст у одній зі своїх проповідей казав наступне: “Хрест – трофей проти бісів, оружжя проти гріха, меч, що ним Христос проколов змія. Хрест – воля Вітця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, похвала Павла, твердиня святих, світло всієї вселенної”. Тому це свято є також і спомином про можливість спасіння для нас. Зрештою, воно ще й про постання та самоствердження християнської релігії, традиції. Свято навіює і спогад про перемогу імператора Костянтина. Напередодні вікторії той, за переданням, бачив знамення Хреста і напис: “Цим переможеш…”. Після перемоги правитель кинув всі сили на віднайдення священної реліквії, а також – кардинально змінив політику імперії щодо християн.  

Воздвиження, 16 ст. Дрогобич

Початки свята Здвиження Чесного Хреста традиційно пов’язують із двома подіями. По-перше, мова про віднайдення у IV столітті Хреста, на якому було розіп’ято Ісуса Христа. По-друге, це повернення даного Хреста до Єрусалиму, що трапилося в VII столітті після перемоги імператора Іраклія й повернення Єрусалиму під владу Візантії. Згідно з переданням, пошуки Хреста Костянтин доручив своїй матері – Олені. Знайшли реліквію на початку IV століття і саме від цьому моменту розпочинається історія офіційного та обрядового пошанування Хреста у християнській традиції. Щодо більш конкретної прив’язки, то такою вважають вересень 335 року, коли в Єрусалимі було посвячено храм Воскресіння Господнього. Наступного дня у цій святині відбулося Воздвиження віднайденого Хреста, що й вважається датою початку відзначення даного празника.   

Ікона із с. Звижень на Лемківщині

Воздвиження Хреста і Літургія

Елементом пошанування Господнього Хреста є обряд піднесення його під час утреньої на день відзначення цієї реліквії. У цей день головний архієрей, якому співслужать інші представники духовенства, піднімає над прихожанами храму Хрест, благословляючи всіх присутніх за напрямками сторін світу. Хор у цей момент співає “Господи помилуй”. Все відбувається точно так само як тоді, коли ці слова говорили люди, які були присутні при першому піднятті Чесного Хреста, що мало місце у далекому IV столітті. Безумовно, що сьогодні Хрест, який священик підносить над головами вірних під час обряду, зазвичай декорований золотом, сріблом, дорогоцінним камінням та іншими коштовностями. Водночас, це лише зовнішня оболонка, адже він все одно повинен символізувати і нагадувати про своє початкове значення – знаряддя мук та тортур, шлях до спасіння. У цьому заховано основні смисли.  

Варто зазначити і те, що у Східній Церкві обряд Воздвиження Хреста є особливо шанованим. Відтак можна зустріти навіть різні його варіації. Так, є обряд св. Атанасія на Атосі, який було записано в Х-ХІ століття. У відповідності до нього, ієрарх стоїть у амвоні й підносить Хрест, коли зібрання людей співає “Господи помилуй”. Після цього читають тропарі. Під час обряду гори Синай навпаки – спочатку співають тропарі, а далі священик піднімається на амвон, повертається на Схід, тричі робить Хрестом хресне знамено і підносить реліквію над головою. По тому дія повторюється з піднесенням Хреста в напрямку Півдня, Заходу і Півночі. При кожному опусканні та піднятті реліквії над головою ієрарха люди співають “Господи помилуй”. До обряду гори Синай подібний і Константинопольський. Різнять їх хіба окремі нюанси. До прикладу те, що Хрест, за останнім, піднімають ще й вп’яте – повторно на Схід при завершенні даного обряду. 

Свято Воздвиження Чесного Хреста в місцевій традиції

На наших теренах згадки про свято Здвиження Животворящого Хреста Господнього зустрічаються достатньо рано. Перші з них на Русі відносять уже до ХІІІ століття, коли цей обряд дозволили проводити в усіх храмах.

Воздвиження Хреста Господнього. Києво-Печерська лавра. Памво Беринда. 1628 рік

Характерно, що на початках це свято було особливо помпезним та величним і відбувалося за участі великої кількості духовенства, лише при єпископських катедрах та в соборах – обов’язково у присутності єпископа і з іншими священиками. Пізніше митрополит Київський і всієї Русі Киприіан висловив тезу, що вшанування може мати й іншу форму: “А щодо воздвиження Чесного хреста, то в кожній церкві, по цілій землі, де живуть християни, хрест воздвигають, хоча б був один священик, на славу чесного і життєдайного хреста”.

Опис проведення обряду Воздвиження Чесного Хреста у святинях, що на наших теренах, знаходимо у книжних пам’ятках різних періодів. При цьому, з часом починають формуватися локальні особливості здійснення даного обряду, якими одні терени різняться від інших. Разом із тим, даний сюжет був особливо популярним у іконографії. Ще більший відзвук та варіативність інтерпретацій він отримав у народній творчості, ставши основою багатьох легенд й переказів.    

Євген Гулюк

Більше інформації можна отримати з таких джерел:

  1. Воздвиження Чесного Хреста. Історія свята // Ближче до Бога [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://blyzhchedoboga.com.ua/vozdvizhennya-chesnogo-hresta/
  2. Іконографія Воздвиження Чесного Хреста: оживотворити своє життя життям Христа // Credo, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://credo.pro/2018/09/220248
  3. Православні і греко-католики 27 вересня відзначають празник Воздвиження Чесного Хреста Господнього // RISU, 2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://risu.ua/pravoslavni-i-greko-katoliki-27-veresnya-vidznachayut-praznik-vozdvizhennya-chesnogo-hresta-gospodnogo_n59050

Шмеман А. “Сим победиши” // Борисовское благочиние [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.blagobor.by/preach/shmeman/vozdvizhenie

ФОТО з https://uk.wikipedia.org/

http://hram.lviv.ua/

https://credo.pro/

Перше фото із фб-сторінки о. Тихона Сергія Кульбаки