14 червня 2015 року, у неділю всіх Святих Землі Української, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відвідав Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах, що на Рівненщині.
За богослужінням Предстоятелю УПЦ КП співслужили: Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, митрополит Білгородський і Обоянський Іосаф, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, архиєпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архиєпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав, архиєпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор, а також єпископи та духовенство з Рівненської, Тернопільської, Волинської та Львівської єпархій.
Разом з духовенством та багатотисячною паствою молились представники влади та громадські діячі.
Музичний супровід Літургії здійснював архиєрейський хор «Знамення» під керівництвом диякона Володимира Іваника та хору духовенства Рівненської єпархії «Анафора» під керівництвом Ольги Тимків.
За богослужінням були піднесенні додаткові прохання про визволення нашої карїни від нашестя чужинців та прохання про подолання розділення Української Православної Церкви.
Під час звершення Малого входу Патріарх Філарет нагородив ігумена Софронія (Бордюка) черговою богослужбовою нагородою – правом носіння хреста з прикрасами.
Наприкінці Літургії Святійший Патріарх Філарет звернувся до присутніх з архипастирським словом.
«Ми сьогодні згадуємо українське козацтво, яке на цьому місці поклало свої душі за нашу віру і за нашу землю. Ось оці козаки, які лежать тут, мали вони віру чи не мали? І ніхто із нас не скаже, що козаки, які загинули тут, не мали віри. Бо вони за віру православну боролися. Мали вони любов? Якби не мали любові, то життя своє не віддали б. А вони життя віддали. А Христос сказав: ніхто не має більшої любові, якщо душу свою, тобто життя своє, віддасть за друзів своїх. То вони віддали життя своє за свій народ? Віддали. Значить, любили. І єдиною перешкодою для входження в Царство Небесне є гріхи, наші і наших предків. І якщо Господь за молитвами Церкви простив їм гріхи, то вони святі, і пам’ять їх ми звершуємо як святих…
Згадуючи козаків, які загинули за Україну на цьому місці, ми також вшановуємо пам’ять і тих, хто загинув на Донбасі і хто і нині захищає нашу землю від агресора. І виникає запитання: так хто ж у цій війні переможе? Агресор переможе чи жертва агресії переможе? Переможе той, з ким Бог. Отой і переможе. А з ким Бог? З правдою чи з неправдою? Ніхто не скаже, що Бог з неправдою. Ніхто не скаже, що Бог зі злом. А скаже, що Бог там, де є правда, і там, де добро. Там є Бог. А там, де нема правди, де нема добра, там Бога нема. А якщо Бога нема, то хіба може агресор, не маючи Бога, перемогти? Ніколи. Зброя не завжди перемагає» – зазначив Предстоятель УПЦ КП.
За матеріалами: www.cerkva.info
Повязані записи
