Музика, якій сотні, а може і тисяча років, вперше зазвучала у Львові на фестивалі давнього церковного співу «Під Покровом». Учасники фестивалю заспівали на Великій Вечірній у соборі св. Юра, під час якої винесли ікону Львівської Богородиці.
Ідея такого фестивалю належить літургійному центру «Передання». Їхні хористи шукають найдавніші церковні напіви і повертають їх до життя.
«Наша традиція українська музична була дуже відкрита на простір зовнішній, українці були глибоко демократичні також в церковному відношенні, в музичному відношенні, ми були відкрита нація світлих людей. І це світло вони залишили нам через давню музику», ‒ розповідає організатор фестивалю «Під Покровом» єромонах Лука Михайлович.
У межах фестивалю «Під Покровом» відбувалися майстер-класи і концерти. Та головне, чого прагнули творці цієї імпрези, аби давній спів залунав там, де колись побутував – на літургіях. Тому хор «Клірос» заспівав на Великій Вечірній, під час якої у храм святого Юра внесли для почитання ікону Львівської Богоматері. Її оригінал ймовірно з XIV ст. перебуває у Палаці Потоцьких, але щоб святиня була доступна для вірян, зробили копію.
«Ця ікона є особливою, бо вона – одна із найдавніших львівських, збережених в оригіналі. Її ніхто не вивіз, не вкрав, до певного часу вона була загублена, але ласка Божа була на те, що вона віднайшлася і ми сьогодні її маємо», – коментує отець Павло Цвьок, синкел Львівської архиєпархії у справах мирян.
Надалі ікона Львівської Богородиці буде доступна у львівському храмі Ольги і Єлизавети.
Довідка:Ікона Львівської Богородиці є одною з найцікавіших та найзагадковіших пам’яток української церковної культури. Символічно, що даруючи свою Милість та Материнську опіку місту, Пресвята Богородиця Одигітрія упродовж всієї історії благословляла Своєю благодатною присутністю усі традиційні громади Львова – православну, оскільки була написаною у традиції та зусиллями саме православного іконописця, католицьку, адже саме з часу освячення у Латинському кафедральному соборі маємо першу задокументовану її дату, вірменську, оскільки упродовж тривалого часу вірменські архієпископи зберігали святиню. Символічним є і те, що й сьогодні до святого образу молитовно звертаються православні та греко-католики, і Пресвята Богородиця навіть з музейної каплиці Львівської галереї мистецтв дарує милосердя зцілення усім, хто до неї приходить.
Повязані записи
