6 квітня 2017 року, у Київському центрі УКУ, працівники Інституту родини та подружнього життя й Інституту етики та проблем сучасності УКУ спільно провели семінар «Сімейна тематика в українських медіа». Учасники заходу – медійники та науковці.
Організатори дискусії – Інститут родини та подружнього життя й Інститут етики та проблем сучасності УКУ.
Історик Ярослав Грицак звернув увагу на зміну парадигми у розумінні моделі сім’ї. За його словами, до XIX ст. сім’ю утворювали на основі договірно-розрахункових відносин, а з кінця 30-х р. XIX ст. основним чинником для утворення сім’ї стає кохання – перехід до концепції романтичної сім’ї. «Вступ у постмодерну добу змінив ціннісні установки суспільства, його поведінку. Характерною тенденцією для сучасної молоді є пізніше укладання шлюбу, а відтак, відкладання народження дітей. Сім’я трансформується, але вона не зникає. Молодь у всьому світі все частіше апелює до цінності самовираження. Сьогодні в Україні тих, хто сповідує християнські цінності все ж більше, ніж тих, хто легковажно ставиться до сім’ї. В першу чергу коли ми говоримо про сім’ю, варто говорити про якість, а не кількість стосунків», – зауважив пан Ярослав.
Він акцентував увагу на важливості діалогу між громадянським суспільством та державою щодо сімейної політики, а журналісти, за його словами, є тим ключем, які допомагають розпочати цей діалог.
Представник Інституту масової інформації Яна Машкова представила моніторинг щодо присутності жінок в українських медіа. Відповідно до даних моніторингу, жінки є героїнями 27% матеріалів, чоловіки ж – 73%. Медіааналітик зазначила, що присутність у матеріалах експертної думки жінок за минулий рік, зменшилась на 3%. У медійному просторі України саме жінка відповідальна за сімейні цінності, у більшості публікацій жінки найчастіше ретранслюють тему сім’ї та сімейних цінностей.
Короткий огляд сімейних тематик від Інституту родини та подружнього життя, представила працівник Інституту – Ірина Мацькова, яка наголосила на ролі ЗМІ у формуванні певних моделей сім’ї та цінностей. Дискусію активно підтримали учасники семінару, серед яких були представники таких видань, як «Радіо Свобода», «Українська правда. Життя», «Лівий берег», «WoMo» (Working Moms) та ГО «Детектор медіа». Більшість представників ЗМІ погодились з тим, що потрібно змінювати форму представлення теми сім’ї в суспільстві, тобто змістити акцент на позитивні, надихаючі матеріали – історії звичайних людей. Якщо сім’я буде подаватися як абсолютно модерна річ, яка дає можливість розвиватись, подорожувати, народжувати та ростити дітей, то ця тема автоматично стане цікавою для більшості ЗМІ, підсумували більшість із присутніх медійників.
Пані Мар’яна Закусило із «Детектор медіа» запропонувала аудиторії проаналізувати те, що відбувається на телебаченні. На її думку, якщо ситуація з онлайн-ЗМІ є більш-менш втішною, то з екранів телеканалів лунає абсолютно інше бачення сім’ї – різко негативне: від героїв кримінальних хронік до гнітючих новин. А відтак, у суспільства складається враження, що такими є більшість сімей, хоча, насправді це не так.
Організатори семінару наголосили на тому, що ЗМІ варто змінити акцент у висвітленні сімейної тематики, аби в інформаційному просторі з’являлось більше позитивних матеріалів: «Нам важливо розпочати спільний діалог задля формування позитивного образу української сім’ї у медіа. Адже саме ЗМІ, є однією з тих соціальних інституцій, яка формує ціннісні установки нашого суспільства».
Про соціологічний аспект української сім’ї розповіла завідувач кафедри соціології УКУ, Оксана Міхеєва. За словами соціолога, в Україні домінуючим типом є проста нуклеарна сім’я. Складні багатопоколінні сім’ї не є типовими для України сьогодні. Крізь соціологічні дослідження прочитується тенденція до егалітаризму (партнерського шлюбу). Однак, так як українці традиційно не схильні до полігамії, то все ж зберігається орієнтація на традиційні сімейні цінності. Пані Оксана також звернула увагу на те, що нових досліджень щодо сім’ї наразі бракує, найбільш грунтовним джерелом щодо домогосподарств є дані переписів, однак останній в нас був у 2001 році. Важливо також розглядати українську сім’ю в контексті загального старіння населення, оскільки ми рухаємось до того, що наше населення стає старшим. А також слід звернути увагу більше на якісні показники досліджень, адже часто ми маємо лише цифру, а що саме криється за цією цифрою ми не знаємо.
«Цей захід є гарною нагодою для налагодження співпраці із представниками ЗМІ щодо пошуку ефективних медійних способів представлення сімейної тематики та поширення сімейних цінностей в українському суспільстві», – зазначила директор Інституту родини та подружнього життя УКУ Олеся Кука.
Директор Інституту етики та проблем сучасності Володимир Турчиновський наголосив на тому, що сьогоднішній дискурс про сталий розвиток годі наповнити реальним змістом без відповідного розуміння сім’ї як простору перетину та взаємодії кількох поколінь, побудованого на взаємній турботі та будуванні спільного майбутнього.
Фото: Катерина Москалюк
Джерело – веб-ресурс УКУ
Повязані записи
