У сьогоднішньому євангельському уривку читаємо про оздоровлення кровоточивої жінки та воскресіння дочки голови синагоги Яіра. Найважливішим аспектом є те, що обидва ці чуда відбулись через дотик Христа: в одному випадку Його торкається кровоточива жінка і отримує зцілення, в іншому – Ісус бере за руку дівчину, після чого дух її повернувся до неї. Перебуваючи у часі Різдвяного посту, ми з нетерпінням і трепетом душі чекаємо на прихід нашого Спасителя. Чекаємо на те, щоб новонароджений Господь завітав у кожну християнську родину, заглянув у кожну зранену душу і своїм дотиком зцілив її. Сьогодні Ісус Христос чекає зустрічі з нами, щоб доторкнутися нашого серця і наповнити його любов’ю. Сьогодні Господь торкається нас у святій Тайні Євхаристії, зцілюючи наші душевні рани. Про зцілюючий дотик Ісуса, як спосіб оздоровлення нашої душі, як можливість подолання людської немочі, розмірковує сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич) протоієрей Ігор Цмоканич:
«У Євангеліях ми зустрічаємося не з одним чудом Христовим. Євангелисти розповідають нам про загалом близько тридцяти чудес Ісуса: утихомирення бурі, зцілення біснуватих, зцілення прокажених, воскресіння померлих. Ми бачимо, що Ісус може зцілювати своїм Словом, може зцілювати на віддалі, як, скажімо, Він зцілює слугу римського сотника. Так же само читаємо і про Лазаря, який чотири дні пролежав у гробі, а потім виходить з нього. Але євангелисти підкреслюють той факт, що Ісус зціляв дотиком. Кожного разу це зцілення дотиком, за юдейським законодавством, робило Ісуса нечистим. І, мабуть, краще було б, щоб Він це приховав, щоб це не відбувалося на очах інших людей. Натомість виглядає так, що Ісус сам це підкреслює цей факт зцілення. Ось ми читаємо про жінку кровоточиву, яка постійно втрачала кров і ніхто не зміг її вилікувати. На лікування вона витратила все своє майно. Затаївшись посеред натовпу, вона вірить у те, що може доторкнутися до Ісуса і одержати зцілення. Чому вона ховається? Треба відмітити і те, що крововитік робив її нечистою, тобто допоки тече кров, вона є нечистою. Крім того, ця жінка була хвора, вона була позбавлена можливості ходити на молитву у синагогу чи до храму, вона не могла бути серед людей. Та і зараз, до певної міри, вона порушувала приписи щодо ізоляції, адже вона – кровоточива. Але, шукаючи порятунку, вона переступає через це, вона хоче скритно торкнутися Ісуса, але навіть не наважується Його про це попросити. Вона знає, що цей дотик зробить Його нечистим. Натомість Ісус відчув, що сила вийшла з Нього, тобто ця деталь, яку підкреслює євангелист Лука, показує, що наше спасіння, наше зцілення Ісусові щось коштує. Він ділиться своїм життям. Він ділиться собою. Але краще б він про це не згадував. Але Ісус сам звертає на це увагу і говорить про те, що хтось Його торкнувся. І ось коли кровоточива жінка, боячись, все ж приходить і признається, що це вона торкнулася Спасителя. Але, водночас, вона стає зціленою. Ісус до неї промовляє: «Віра твоя спасла тебе». Але знову ж таки чому Ісус підкреслює і робить це на очах у своїх учнів? Адже через цей дотик Він взяв на себе недугу цієї жінки, як недугу прокаженої, яку Він зцілив дотиком.
Далі ми читаємо про те, як Ісус йде у дім голови синагоги Яіра, у якого померла донька. Він бере її за руку. Чому? Це є, справді, важливо. Бо якраз через цей дотик, Господь бере на себе не тільки недугу жінки чи смерть цієї дитини, доньки Яіра, але через дотик Ісус бере нашу недугу, нашу нечистоту, нашу проказу, нашу нездатність змінитися. Через цей дотик Ісус ділиться своїм життям, ділиться собою. Господь – зціляє. Зрештою, Ісус візьме на себе наші болячки, наші гріхи, нашу смерть, а взамін подарує повноту життя. Цей дотик Ісуса продовжувався у проповідях апостолів, які помазували оливою і зціляли. Цей дотик Ісуса продовжується у святих Тайнах. Так, кожна свята Тайна – це дотик Ісуса, наповнений зцілення. Через дотик Господь бере на себе нашу недугу, нашу неміч, але дарує Своє життя, дарує Своє зцілення».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Повязані записи
