прот. Ігор Цмоканич: «У людини, яка вважає себе віруючою, день має починатися з трьох речей: молитви, кави і усмішки самим собі»

Ісус Христос говорить: «Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» (Ів.14,27). Про епізод із життя Авраама і його дружини Сари, який сьогодні може послужити для нас прикладом, про те, як важливо іронізувати та посміхатися, навіть у час війни і великих змін, розповідає сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич) протоієрей Ігор Цмоканич:

«Інколи у багатьох моментах свого життя вартує просто сказати собі: «Ну, і що». Дуже часто проблема не в проблемах, а в нашому ставленні до них. Дуже часто там, де ми драматизуємо, треба навчитися іронізувати, та ще й усміхатися самим собі. У Біблії є один уривок, на який мало хто звертає увагу, але він дуже важливий. Пам’ятаєте, розповідається про Авраама, про його дружину Сару. Вони вже старі. Вона – безплідна. І тут до Авраама приходять гості – Бог, у вигляді трьох Ангелів. Він каже Авраамові про те, що через рік у нього буде дитина. І Сара, яка це почула, засміялася. Та звідки, я вже стара. Тобто більшість людей на місці Сари заплакали б, почувши це. Тобто, як таке можна казати. Уявіть собі: людина, яка все життя чекала на дитину, не має дитини. І тут вона чує таке. Більшість на місці Сари, перейняті жалістю до себе, заплакали б. Але вміти засміятися там, де інші заплакали би, вміти прийняти свої немочі з іронією – та звідки. Так, дитина через рік народиться. Цю дитину назвуть Ісаак, що означає сміх, радість, веселість. І не тільки тому, що він принесе радість, бо здійсниться давня обітниця, але й на згадку про сміх Сари.

Вміти прийняти свої немочі, вміти переступити через цю жалість до себе, а натомість посміхнутися там, де інші заплакали, – це основна риса єврейського гумору. І ця риса допомогла народові вижити серед дуже важких випробувань і обставин. І тому, згадуючи про цей біблійний епізод, частіше посміхайтеся самі собі, іронізуйте, а не драматизуйте. З чого повинен починатися день у людини, яка вважає себе віруючою? З трьох речей: молитви, кави і усмішки самим собі. А важливо сказати: “Ну, і що”».

Підготувала Юліана Лавриш

За матеріалами відеоблогу для ресурсу «Варто – Галицькі Новини»