прот. Михайло Сивак: «Важливо, щоб світло Христової істини осяяло наше життя»

Сьогодні Церква відзначає одне з дванадцяти найбільших свят – Стрітення Господнє. Про історію і символізм свята Стрітення Господнього розповідає проректор Львівської православної богословської академії ПЦУ протоієрей Михайло Сивак:

«Людське життя постійно супроводжують зустрічі. Адже ми перебуваємо у суспільстві, бачимо інших людей, спілкуємося з ними. Митрополит Антоній Сурозький каже: «Однак великою проблемою є та, що ми не вміємо зустрічати один одного: поверхове закриває нам глибини. Нам потрібно навчитися через туман бачити найглибиннішу, яскраву і завжди прекрасну реальність». Існує три типи зустрічей: перша – це зустріч людини з людиною; друга – це зустріч людини із самим собою; третя зустріч – це зустріч людини з Богом. Сьогодні Церква вшановує велике свято – Стрітення Господнє. Слово «Стрітення» означає «зустріч» або як ще кажуть в народі – «стріча». І саме така особлива, доленосна зустріч відбулася у Єрусалимському храмі, коли Пресвята Діва Марія і Йосиф Обручник принесли Немовля Ісуса Христа у храм і в ньому зустріли старця Симеона і пророчицю Анну. Що це за звичай і чому Діва Марія та Йосиф Обручник принесли Христа за традицією у єрусалимський храм? Річ у тім, що Мойсеєве законодавство, на восьмий день після народження дитини чоловічої статі, приписує обрізувати. А на сороковий день батьки повинні принести немовля до храму, і жінка повинна подати пожертву за очищення, а також і викуп за первенця. Саме для цього Пресвята Богородиця і праведний Йосиф прийшли разом з Немовлятком Ісусом у храм, щоб виконати ці старозавітні звичаї. Аж тут, при вході у дім Божий, їх зустрічає старець Симеон.

Церковне передання свідчить, що колись, у ІІ ст. до народження Христа, правитель Птолемей вирішив зібрати велику бібліотеку в Александрії. Він побажав мати Священне Писання Старого Завіту, перекладене з єврейської мови на грецьку. Для цього він зібрав близько сімдесяти єврейських вчених мудреців, які знали єврейську і грецьку мови, і доручив їм це завдання. Мудреці розподілили між собою для перекладу Священне Писання. Передання вказує, що серед цих перекладачів був і Симеон, якому випало перекладати Книгу пророка Ісаї. Коли ж Симеон дійшов до слів: «Ось Діва зачне і народить Сина», то мудрець не міг зрозуміти, як Діва може зачати і народити. Тому він надумав перекласти так: «Молода жінка зачне і народить». Проте, як тільки він це подумав, явився Симеону Ангел Господній, який сказав про те, що треба написати так: «Діва зачне». Він також сказав про те, що перекладач не помре доти, доки не побачить здійснення цього пророцтва. Так і сталося: будучи уже глибоким старцем, за переданням Симеону було близько триста років, ведений Духом Святим, він приходить у храм і зустрічає там Діву Марію разом з Йосифом Обручником. Симеон зустрічає і Немовлятко. Він бере Ісуса Христа на свої руки і промовляє ці доленосні слова: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх людей». Також святе сімейство зустріла і пророчиця Анна, яка одружившись, дуже швидко стала вдовою, і все своє життя аж до старості була вдовою. Вона жила і молилася при Єрусалимському храмі. У свято Стрітення існує також традиція освячувати свічки, адже Христос є світлом для світу, і, відповідно, свічка є символом Ісуса Христа. Дорогі брати і сестри! Важливо, щоб світло Христової істини осяяло наше життя. Бажаю всім нам, щоб у ньому ми зуміли зустріти Бога – Христа Спасителя».

Підготувала Юліана Лавриш

За матеріалами відеоблогу о. Михайла Сивака на платформі Youtube