прот. Миколай Гелетюк: «Коли дитина невдячна, – це означає, що в її серці немає любові»

Сьогодні ми поговоримо про те, як навчити дітей любити Бога. Кожні батьки багато часу приділяють своїм дітям, починаючи з моменту їхнього народження. І, як правило, батьки завжди дбають про те, щоб їхні діти були освічені, щоб їхні діти у цьому світі почували себе комфортно. Батьки, починаючи ще з дошкільного віку, розпочинають науку і вчать дітей іноземної мови, танцю, спорту, плаванню та іншому. Все це робиться, дбаючи про прекрасне майбутнє своєї дитини. Звісно, можна зрозуміти батьків, які цього хочуть, які цього прагнуть, які дбають про своїх дітей. Але найголовніше, що є необхідним в житті кожної людини, – це навчитися любити Бога. І, повірте, що значно легше навчити дитину іноземної мови, чи навчити її плаванню, чи іншого якогось виду спорту, аніж навчити її любити Бога. Чому? Цей процес розпочинається з моменту вагітності. В період вагітності, коли мама очікує на дитину, вона має багато часу проводити у молитві, у читанні Святого Писання. Дитина дуже чітко це відчуває, і це вже впливає на її розвиток. Далі важливим є момент, коли дитина вже народилася на цей світ, і ми приносимо її до храму, щоб звершити над нею Таїнство Хрещення. Але, разом із тим, дуже часто ми забуваємо про те, що дитина має ще воцерковлюватися, тобто батьки мають приносити дитину до храму Божого. Багато людей схильні до думки, що оскільки в малому віці дитина поводить себе дуже шумно, то не варто брати її до храму. Така думка є помилковою. Адже Господь каже: «Не забороняйте дітям приходити до Мене». І, власне, цим самим Господь спонукає до того, щоб дозволити дітям приходити до Нього. В іншому місці Господь каже: «Хто не уподобиться дитині, той не унаслідує Царство Небесне». З молоком матері дитинка сприймає весь навколишній світ таким, яким він є. І важливо, щоби батьки приклали багато зусиль для того, щоби діти побачили у цьому житті промисел Божий. Дуже важливо молитися з дітьми перед сном: можна коротенько, можна своїми словами, а не завченими текстами молитов. Але обов’язково потрібно це робити, щоб діти знали, що потрібно дякувати Богу. Запитайте дитину: «За що ти хочеш подякувати Богу сьогодні». Якщо дитина говорить про те, що їй не має що дякувати, то їй потрібно пояснити, що дякувати потрібно обов’язково. Адже пройшов день, ми всі є здорові, ми всі зібралися ввечері у цій домівці. І навіть за це потрібно дякувати Богу.

В кожній оселі має бути ікона Ісуса Христа, ікона Божої Матері, а також хрест з розп’яттям. Вже змалечку потрібно дітям розповідати про те, що тут, на хресті, зображено розп’яття Ісуса Христа, Який так нас полюбив, Який своєю смертю викупив нас від гріха і від вічної смерті. І, власне, Божа любов проявляється у тому, що «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним». Дуже важливо є дозволити дітям брати участь у церковному житті. Тобто, якщо при Церкві є катехитична школа, то потрібно дозволити, щоб діти туди приходили, щоб діти навчалися молитви, навчалися тих чи інших моментів, які там викладають. Якщо дитина хоче співати, то нехай вона співає у дитячому хорі. Якщо дитина хоче брати участь у якихось благодійних акціях, які звершує Церква, то, звісно, що і це потрібно їй дозволити. І, власне, потрібно акцентувати увагу на тому, що є діти, які не мають батьків, які не мають тих чи інших матеріальних статків. А все це, що маєш ти, – це велика Божа ласка. Зрештою, – це дар Божий. А разом з тим потрібно навчити дітей тому, що давати значно краще, ніж брати, як власне і написано у Священному Писанні. Саме змалку потрібно привчати дитину ділитися тим, що вона має із тими, які цього не мають. Дуже важливо, щоб це милосердя, це співчуття, це розуміння було присутнім і виховувалося в серці дитини змалку.

Потрібно навчити дітей поважати природу. Дуже часто діти йдуть і викидають різні фантики. Цими діями вони забруднюють навколишнє середовище – це гріх. Адже природа і все, що ми бачимо в світі, – це створено Богом. І коли дитину змалку навчати тому, що цього робити не можна, що цими діями зневажається Той, Хто є Творцем цього всього, то в майбутньому дитина буде знати і відчувати, наскільки важливо є цінувати те, що створено Богом. Ну, і, звичайно, потрібно навчити дитину дякувати. Сніданок, обід чи вечеря мають завжди закінчуватися спільною подячною молитвою, подякою матері за те, що зготувала такий смачний сніданок чи вечерю. Запам’ятайте, що люблячі  серця – завжди вдячні. Коли дитина невдячна, – це означає, що в її серці немає любові. Ми залку маємо цьому навчати наших дітей. Маємо навчати їх дякувати за все Богу, дякувати за все батькам, дякувати тим, хто творить нам добро. Дуже важливо, щоб дитина читала Священне Писання, читала дитячу Біблію або ж Біблію з ілюстраціями, де зображені біблійні історії. Сьогодні є всі умови для того, щоби в дитячому серці виховувати любов до Бога.

прот. Миколай Гелетюк, настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці Івано-Франківської єпархії ПЦУ (с. Коршів)

За матеріалами програми «7 хвилин про Бога»