Боже, чому?
Мабуть неможливо уявити життя без запитань. Вони відіграють важливу роль у нашому житті. З допомогою запитань ми прояснюємо ситуацію і отримавши відповідь – ми робимо певні висновки, або дії.
Бувають моменти у нашому житті, коли ми задаємо запитання навіть Богові.
Боже, чому це відбувається саме зі мною ?
Боже, чому саме зараз ?
Боже, за що ?
І таких подібних запитань у нас може бути безліч.
У запитаннях немає нічого поганого, сам Бог спілкуючись із людиною задає питання.(Бог питає Адама: Буття 3:9-11),(Ісус питає Бога, чому Він покинув Його: Матвія 27:46). Йов – старозавітній праведник, задав Богові більше 100 запитань. Читаючи книгу Йова, ми бачимо, що Бог бачачи його страждання відповідає Йову на його запитання не осуджуючи його за це. У тому, щоб задавати життєві запитання, мається на увазі питати в Бога те, що дуже важливе для нас – нормально, тим паче, що ми не бачимо Божого плану.
Але, що робити, якщо Бог не дає нам відповіді на наше запитання?
Ось кілька порад:
1. Якщо ви потрапили у складну і болючу ситуацію у вашому житті і питаєте Бога, чому ? – Визнайте, що Він все одно величний та досконалий у своїх ділах та звершеннях. Проходячи у своєму житті складні, або навіть трагічні моменти – ми повинні навчитися визнавати те, що Бог все одно є досконалий, і Він залишається Таким не залежно від того, чи розуміємо ми Його план. Визнати Божу велич – означає, прийти до внутрішньої згоди, що у Бога є явні причини для того, щоб допустити ті речі, які з вами трапляються, незважаючи на нестерпний біль, який супроводжується запитанням: Чому?
Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
(Йов 21:22)
2. Продовжуйте спілкуватись із Богом і не відкидайте Його.
Тут головне не здатись і не сказати: Все! Із мене досить, Бога нема, я іду із церкви, мені такий Бог не потрібен … Така поведінка лише осугубляє ситуацію. Йов коли не отримував відповідді від Бога, не відкидав Його і не сумнівався у Його реальності.
О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування! Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами, розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені. Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене! (Йов 23:3-6)
3. Задаючи питання, визнаваючи Божу велич, не відкидаючи Його,
не забудьте славити Його. А потім можете знову задавати Йому свої питання. Бог ніколи не осудить нас за наші питання коли ми вчимося бути перед ним відкритим.
Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені! Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих! Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!… (Псалми 22:1-3)
Давид перебуваючи у дуже складних ситуаціях у своєму житті – не забував прославляти Бога. Дивно, чи не так? Людина без Бога в серці так чинити не буде, таку здатність може дати лише Бог, але із Ним потрібно тримати зв’язок!
І нам потрібно будувати з Ним стосунки. У нашому житті ми часто проходимо важкі процеси , причину яких, ми не розуміємо, але нам потрібно у цих процесах довіряти Богу і дозволити Йому реалізовувати Його план. Головне не здавайся, стукай, шукай, звертайся до Нього, задавай Йому питання, Він завжди радий поговорити, хоча інколи вибирає час, щоб почекати.
Джерело: Духовно-психологічна порадня о. Тихона Кульбаки
Повязані записи
