Сьогодні день народження св. Папи Івана Павла ІІ. Топ-5 думок Папи, які надзвичайно актуальні сьогодні

Папа Іван Павло ІІ запам’ятався багатьма незвичайними діями, певними розривами шаблонів мислення й поведінки, руйнуванням мурів, які зводились роками, а то і століттями. Не перерахувати всіх унікальних моментів, повязаних із цим римським Понтифіком. Папа був завжди відкритим до спілкування та виявів доброти і підтримки, радо йшов на контакт. Й велике благо, що до сьогодні залишилося багато розмов та інтерв’ю, повертаючись до яких, можна осмислювати велич та глибину особистості Папи Івана Павла ІІ. 18 травня – це День народження Івана Павла ІІ. Користуючись нагодою, звернемось до деяких міркувань та висловів Отця, які залишаються важливими та актуальними до сьогоднішнього дня.  

Папа все бачить і все цінує

У жовтні 1993 року минало 15 років від дати сходження Папи Івана Павла ІІ на престол. З цієї нагоди понтифік погодився на тривале телевізійне інтерв’ю і цим дуже всіх здивував – жоден папа ще не працював у подібному форматі: розмова перед екранами телевізорів тривалістю понад годину. У силу різних причин, ця розмова так і не відбулася. Щоправда, представники Ватикану пізніше звернулися до журналіста Вітторіо Мессорі, який працював над питальником до інтерв’ю, підтвердивши готовність папи хоча б у письмовій формі відповісти на напрацьовані запитання. Згодом він дійсно отримав конверт із відповідями, які власноруч уклав Папа Іван Павло ІІ. При цьому, журналісту було надано можливість чинити із цим матеріалом на власний розсуд. Так з’явилась книга “Переступити поріг надії. Іван Павло ІІ відповідає на питання Вітторіо Мессорі”.

Про Папу, сумніви та правду

Кожне запитання, а ще більше відповідь, у вказаній вище книзі – це про окремий і важливий пласт людського буття. Й одним із таких є проблема статусу та покликання папи, його почувань і сумнівів. На це довге і складне питання Папа Іван Павло ІІ відповів коротко: “Не бійтеся!”. При цьому додав, що ці слова часто зустрічаються у біблійному тексті, не рідше він і сам їх вимовляє під час своїх звернень. Відтак головним, на думку Отця, є не боятися правди про самих себе і керуватися цим принципом. Щодо запитань про статус та покликання, Іван Павло ІІ відповів дуже мудрими словами Аврелія Августина: “Для вас я єпископ, але з вами я християнин”.

Молитва Папи за всіх

Християни багато часу проводять у молитві. Папа Іван Павло ІІ, відповідаючи на запитання як він звертається до Христа і яким чином виглядає діалог між ними, також назвав молитву. Молитва, на його думку, є і розмовою. Й дійсно повноцінною вона є лише тоді, коли в ній найповніше присутній Бог. Молитва, зі слів папи, має бути такою, щоб “поглиблювати оголошену в Христі таємницю”, а молився папа Іван Павло ІІ за всіх, сприймаючи молитву як шукання Бога і Його об’явлення. 

Чи може людина бути переконаною, що Бог існує?

Папа Іван Павло ІІ визнав це питання важливим і потрібним, адже саме воно, на його думку, створило усю західну філософію. Надалі ця філософія розвивалась у напрямку та в ритмі, які також були сформовані цим питанням. Щодо сучасної людини, то вона оточена безліччю сумнівів і непевності. Церква, яка вірить, що Ісус Христос помер і воскрес за всіх, дає певні надії і сподівання. Це пропонує людині світло і силу. Так, іменем Ісуса, визначається шлях спасіння, це ключ осердя і мета історії людства. Відтак, на думку папи, існування Бога не є питанням лише інтелекту. Також і людської екзистенції загалом. На нього дуже впливають ситуації, в яких тривають пошуки людиною свого шляху. Якщо загалом, то все людське життя є співжиттям людини й Бога – у щоденному, але також і в абсолютному та кінцевому вимірах.

Віру Іван Павло ІІ називає глибоко антропологічною й закоріненою у співжитті, у спільноті Божого народу. Питання про те, що життя було б простішим, якби існування Бога було очевидним, із репертуару сучасного агностицизму. Надалі папа цитує Євангеліє – момент, коли апостоли просили Ісуса показати їм Отця, а він запитав чому хочуть побачити Отця, хіба вони не вірять, що він є в Отцеві, а Отець у ньому? Таким чином, Іван Павло ІІ підводить до думки, що очевидність не завжди є пізнанням Бога лицем в лице.

Дорога, правда і життя

Важливим є означення Іваном Павлом ІІ спасіння, яке він називаєте серцевиною християнства і трактує як визволення від зла. При цьому, мова не тільки про зло як несправедливість і хвороби, але й загальне зло. Папа підкреслює, що християнство завжди було відкрите до світу, його потрясінь і очікувань. Відтак і спасительна дія спрямована на користь цього світу. У цьому ж ключі він відповідає і на запитання про велику кількість релігій, які, у формулюванні журналіста, можуть ускладнити й заплутати “пошук шляху до спасіння”. Тут папа говорить, що усі народи складають єдину сім’ю, вони одного походження. Бог розселив їх по землі і в них одна мета: Бог, Провидіння. Й прикладом цього можна вважати Махатму Ганді, якого папа назвав “глибоко євангелічним”, але таким, що втратив симпатію до християнства у політичному і суспільному житті народів. Таким чином, Церква не відкидає того, що є святим і справжнім у різних релігіях. Тим більше, “Якщо вони приносять промінь Істини, який просвіщає людей”. Водночас, Церква і проголошує Христа, який є “дорогою, правдою і життям”. Отож, на думку понтифіка, краще не дивуватися, що Провидіння допускає багато релігій, а захоплюватися тим, як багато схожого між ними. 

Про екуменізм

Папа Іван Павло ІІ є настоятелем церкви, який багато подорожував і бував у різних куточках світу, спілкувався з представниками найрізноманітніших релігійних систем, дуже багато зробив для зближення світових релігій і налагодження діалогу між ними. Тому, відповідаючи на запитання про екуменізм, він сказав, що ця тема йому дуже близька. Відтак він відзначив важливість “започаткування дороги”, яка би проводила у напрямку єдності. При цьому, Іван Павло ІІ покликається на Папу Івана ХХІІІ, який любив повторювати, що речей, які єднають послідовників Христа більше у порівнянні з такими, які розділяють. У цьому й полягає суть екуменічного мислення. Й здатність зустрічатися на спільній молитві уже є дуже промовистою та важливою річчю. Ця дорога дуже довга, але і зроблено вже багато.     

Про надії і таємниці

Вітторіо Мессорі зауважив, що сучасна Церква – це досить багато слів, документів, звернень. Він поцікавився, чи за цим шаром не губиться те, на чому робили основний акцент у попередні епохи, що асоціювалося із вічним життям: рай, чистилище, пекло… Папа відповів, що людина є вільною, а тому і відповідальною. Вона сама несе особисту і суспільну відповідальність перед Богом, а ця відповідальність свідчить про велич людини. У Христі Бог об’явив людям, що він прагне спасіння для всіх. З іншого боку, і проблема пекла цікавила людей та мислителів віддавна. Сьогодні можна задаватися запитанням чи може люблячий Бог приректи людину на вічні муки? Однак, в Біблії є згадки про подібне. Хоча і відповісти однозначно, що саме стоїть за такими фразами – складно, це таємниця. Можливо, такі згадки – це як останній запобіжник, який змусить окремих людей вести більш моральний спосіб життя.

Суть гідності людини

Кожна відповідь Папи Івана Павла ІІ – це, наче, цінний дороговказ, поглядати на який вартує повсякчас. Так є і з питанням про права та гідність людини. Тут він говорить про любов до особистості, яка виключає ставлення до ближнього як до предмета вжитку. Людина найповніше утверджує себе, віддаючи себе. Це повна реалізація заповіді любові. Це також і повна правда про людину, якої Христос навчав нас своїм життям. Коли людина не вміє стати даром для інших, тоді її свобода може стати небезпечною. 

Євген Гулюк

Більше інформації можна отримати з наступних джерел:

  1. Гулюк Є. У цей день, 100 років тому, народився св. Папа Іван Павло ІІ. Невідомі сторінки історії [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sdbua.net/new/2020/05/18/u-tsei-den-100-rokiv-tomu-narodyvsia-sv-papa-ivan-pavlo-ii-nevidomi-storinky-biohrafii/
  2. Железняк М., Дацько О. Іван-Павло ІІ // Енциклопедія сучасної України, 2011 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13439

Переступити поріг надії. Іван Павло ІІ відповідає на питання Вітторіо Мессорі / Пер. з пол. Надії Попач. – Київ-Львів, 1995. – С. 26, 32, 34 – 35, 40, 43, 73, 116 – 117, 136, 147 – 15

Фото з

https://kmc.media/

https://velychlviv.com/

http://waking-up.org/

https://lysty.net.ua/