Сьогодні, у храмі св. Анни (вул. Городоцька) відбулися облечини кандидатки до Згромадження Сестер Катехиток св. Анни Олени Запотічної, а тепер вже с. Йосафати. Архиєрейську Божественну Літургію очолив Митрополит і Архієпископ Львівський УГКЦ Високопреосвященний Владика Ігор. Урочиста подія відбулася у свято Успіння св. Анни.
У слові до присутніх Синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ, єрм. Юстин (Бойко) акцентував на тому, що Батьківщина монаха у небі і відтак, земне життя монахів, яке є часто сповнене труднощів та випробувань, є постійним приготуванням до вічності.
“Цей день є особливим для Сестер св. Анни, які сьогодні мають комплекс свят. Сьогодні одна з кандидаток приймає облечини, одна із сестер відновить тимчасові обіти, а інші сестри відновлять вічні обіти. І для монастиря Сестер св. Анни – це є велике свято, бо воно показує, що це Згромадження Сестер св. Анни, яке зародилося поза межами України, а у 90-х роках Сестри приїхали до України – живе, розквітає і на ньому спочиває особливе Боже благословення. Але для нас, присутніх сьогодні, тих, які долучаються, можливо, навіть щоденно до Євхаристії, постає питання, чим є монашество у Церкві? Яка його роль? Колись до одного єгипетського монаха підійшли люди і спитали ким є монах. І він відповів, що монахом є той, хто щодня запитує себе: “а хто є монах?”. Василій Великий каже, що монах не є хто інший як досконалий християнин. Монашество зародилося у Церкві і супроводжує її вже друге тисячоліття. Воно виникло як особливе бажання наслідувати Ісуса Христа – задля того перші монахи покидали великі міста, ішли у пустиню, а Василій Великий об’єднав монахів у спільноту. Але в основі кожного покликання стоїть голос Божий, який промовляє до кожної людини. Монаше покликання є однією з доріг, яка провадить людину до Бога. Але дорога, яка передбачає особливе служіння. Монашество – це не Свята Тайна, це Тайна Церкви. Це означає, що воно є тим, якою є Церква. І монах і монахиня у своєму житті свідомі того,що їхня Батьківщина – це життя з Богом у вічності. Цей світ – це є дорога і вона є нелегка та вимагає внутрішньої боротьби, найперше із самим собою”.
Після того, як відбулися облечини сестри Йосафати, с. Марія відновила тимчасові обіти послуху, чистоти і убожества терміном на рік.
Згодом Сестри Катехитки з вічними обітами урочисто відновили їх.
Фото: бр. Володимир Іванів
Повязані записи
