Сьогодні, 2 червня 2021 року, відбулася Всеукраїнська проща священників УГКЦ до Перемишлян. Саме у Перемишлянах своє служіння звершував блаженний священномученик Омелян Ковч, якого називають “парохом концтабору “Майданек””. Цьогоріч, моління у храмі св. Миколая, під час прощі, у особливий спосіб присвятили священнику Омеляну Ковчу, адже у 2021 році відзначатимуть двадцятиріччя його беатифікації.
Архиєрейську Божественну Літургію Митрополит Львівський звершив у співслужінні Преосвященного владики Тараса, єпарха Стрийського, Преосвященного владики Петра, єпископа-помічника Сокальсько-Жовківської єпархії, Преосвященного владики Богдана, єпископа-помічника Стрийської єпархії, та духовенства Львівської Митрополії. По завершенні Літургії також був звершений Молебень до блаженного священномученика Омеляна.
Високопреосвященний Владика Ігор Митрополит і Архієпископ Львівський УГКЦ у проповіді закцентував на цінності та відповідальності покликання священнослужителя та заохотив у любові до Бога взоруватися на приклад блаженного Омеляна Ковча.
“Сьогодні знову вшановуємо, молимо та подивляємо життя нашого блаженного священника отця Омеляна Ковча, молився у цьому храмі, спасав людські душі, рятував євреїв та давав гідний приклад священнослужителя. Мешканці говорили, що над хатою, де жив Омелян Ковч, де ростив свою сім’ю, “ангели пролітають”. Був ревним та відповідальним священником для якого було важливо, щоб перед Господом не було соромно за віру парафіян. Блаженний Омелян знав, що йому прийдеться стати на суді перед Господом зі своїми вірними. Уникав того, щоб вони не оскаржували його. Він у свій час рятував євреїв так, як йому вдавалося, пам’ятав, що вони теж діти Бога. Не боявся зустрітися з Богом, тому був безстрашним у тому, щоб занадто дбати про збереження свого життя.Бо серце священника цілковито належало Господу. Німецькі військові арештували його, страшно катували, знущалися над ним за те, що він хрестив євреїв. Коли Ковч опинився у концтаборі Майданек, то жив у бараці, подібно як інші. У холоді та голоді, втомлений виснажливою роботою, не припиняв молитися, сповідати та причащати людей. Мав одну добру перспективу – служити Богові, послуговуючи та люблячи людей. Радів та дякував Господу за те, що там знайшовся. За те, що став немов містком через який людські душі переходили до вічності”.
Додамо, що Всеукраїнська проща священників УГКЦ була щорічною, проте у 2020 році проведенню події у звичному режимі, завадив карантин. Тому відбулася Літургія, яку очолили Владики, але без долучення чисельного духовенства. Цьогоріч, з дотриманням необхідних обмежень, і у меншій кількості, аніж зазвичай, священнослужителі все ж змогли взяти участь у духовній мандрівці.
Повязані записи
