Про історію встановлення цього свята і про те, чому культ Покрови Пресвятої Бородиці набув такого поширення, розповідає о. Василь Рудейко, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Історичне тло свята.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці цікаве тим, що воно є першим святом, так би мовити, другорядних мощів. Ми знаємо, що тіло Пресвятої Богородиці було взяте до неба після її успіння. Проте залишилися її особисті речі, серед яких – риза, омофор і пояс. Ці реліквії зберігалися в Константинополі у двох церквах. Виникнення цього свята стосувалося визволення Константинополя від загарбників. Ми не знаємо напевне, що видіння було саме у святого Андрія Юродивого, на основі розповіді якого було встановлено свято. Одні дослідники датують цю подію V ст., інші -X ст.
Згадане видіння описують так. Під час моління, яке відбувалося тоді, коли Константинополю загрожувала небезпека, від головних дверей церкви Влахерни, у напрямку до вівтаря, підійшла Богородиця. Вона довго молилася і після цього зняла зі своєї голови покров (омофор – покриття для жінок античної культури) і простягнула його над містом. Таким чином місто було захищено, бо витримало ворожу навалу. Відтоді почали святкувати це богородичне свято. Правдоподібно, під час цього моління молилися кондак Романа Солодкопівця. Тому на більшості іконах Покрови Богородиці зображають ще й Романа Солодкопівця, який возносить прохальну молитву до неї.
А що відомо про встановлення цього свята на українських землях?
Наше християнство було впроваджене значною мірою під впливом монашества. Києво-Печерська лавра перейняла монашество студитів із Константинополя, які завжди перебували під покровою Богородиці. Як відомо, монастирське життя тяжіє до богородичного культу. Тому немає нічого дивного, що цей культ поширився і на слов’янські землі. Серед українців це дуже шановане свято, на відміну від греків, які не дуже його почитають. У нас воно досить швидко прижилося, можливо, ще в княжі часи, але в часи козаччини точно вже було. Тоді ж Покрова стає святом війська. Крім того, за часів існування УПА це було особливим святом. Під цим знаменням наші вояки боролися за свободу України.
Особливе вшанування козацтвом Покрови.
У той час зводили багато храмів на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Цікаво, що це свято на «народному» рівні більше шановане, аніж на літургійному. І воно не належить до переліку 12 найбільших церковних свят. Тому свято немає передсвяття і посвяття. Натомість народні звичаї цього дня дуже поширені. Достатньо згадати різноманітні весільні обряди. У часи козаччини це мало вагому підставу, бо потрібно було захищати військо та країну і мати із собою охорону. Тому темою заступництва просякнута літургійна служба цього дня.
Про Богослужіння цього дня.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці відповідає великим святам святих, як Апостолів Петра і Павла, Святого Миколая і т.п. Напередодні цього дня служать Велику вечірню з литією. А в навечір’я свята є Утреня з читанням Євангелія і полієлеєм. У сам день свята відбувається Літургія.
Іконографія Покрови Пресвятої Богородиці.
Багато монастирів, військових угрупувань чи просто святих вибирали цю ікону за свою домашню чи основну. На класичній іконі Покрови Пресвятої Богородиці зображена Богородиця як головна постать, яка простирає свій омофор над містом, Церква, що молиться, Роман Солодкопівець, котрий співає кондак, і майже завжди − святий Андрій Юродивий зі своїм учнем, який вказує на своє видіння.
Якщо говорити про так звані ктиторські ікони, то там можна побачити різні зображення: якусь родину, що прибігає під покров Богородиці і навіть Україну чи монастир, який під покровом Пресвятої Богородиці.
День захисника України відзначають 14 жовтня
14 жовтня – Дня захисника України День захисника України, який щорічно відзначається 14 жовтня, можна назвати одним з найбільш важливих й відносно молодих свят для нашої країни. Це свято заснували у 2014 році на тлі загальної декомунізації й російсько-української війни. З 2015 року набрав чинності указ про те, що 14 жовтня, День захисника України, є державним вихідним днем.
Розмовляла Руслана Ткаченко
Використано також матеріали УНІАН