14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть у народі, Святої Покрови. Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят в Україні. Що цікаво – шанується воно одночасно і християнами,і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.
До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на Землі (в тому числі сівба озимих) – завершений хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Це свято – покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.
За легендою, у цей день, військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста в гарячій молитві звернулись до Божої Матері з проханням про порятунок. Богородиця з’явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення і стали християнами.
Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. У Запорізькій Січі була церква святої Покрови. Козаки збудували також багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно ХVIII століття, вціліли до нашого часу.
Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році козаки, які пішли за Дунай в еміграцію, взяли із собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Впродовж століть в Україні це свято набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву – Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.
«Український народ – складається з людей, які черпають основи своєї життєдіяльности із християнської релігії. Однак, з різних причин, існує велика прірва між тим, – що Христове Євангеліє звіщає, – як церкви його проповідують власним «прикладом», – і як Боже слово практикується народом. Між цими трьома дійсностями – великі відстані! Такий стан неблагополучний і не веде до гармонії із Творцем Неба і Землі! В таких випадках бракує основного компоненту для спасіння людини – Божої благодаті! Але на щастя для нас, Сотворитель є Богом любови. Він також Спаситель! Через своє воплочення Христос став учасником долі кожної людської істоти! Людина-Марія стала кивотом для Бога! Це диво ублаготворило її на віки і вона захотіла, щоб Покров, яким вона оберігала Богочоловіка в своїм лоні, служив всьому людству. Український народ це відчуває особливо – і хоч він часто невірний Божим заповідям, однак знаходить Боже милосердя за посередництвом Богородиці, яка приймає всіх людей, які до неї прибігають, під свій Покров! Покров такий сильний, що зігріє найхолодніше серце, воно тоді відкривається до Бога, а Він приносить благодать і людина вічно живе Божою гідністю, до якої вона покликана!», – о. Михайло Димид, викладач УКУ.
Нагадаємо також, що 1942 року в цей день було офіційно утворено Українську Повстанську Армію, яка теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці. Українська Повстанська Армія боролася за самостійну Україну, воювала проти польської Армії Крайової, гітлерівської Німеччини і Радянського Союзу. Таким чином, Покрова святкується в Україні не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.
«Для сучасної людини, якій здається, що вона все знає, вміє, у багатьох життєвих випадках захищена, ладна подолати і вирішити безліч проблем, в одному моменті все може завершитися. Тоді вона залишається одинокою, слабкою і безпорадною. Проте, це можливість відчути особливу опіку Пресвятої Богородиці, нашої Матері і Заступниці; саме Господь через свою Матір дарує людині відчуття цілковитої захищеності. ЇЇ «покров» – це особливе відчуття турботи і Божої присутності у нашому буремному житті. Цей захист повинен полягати у спротиві силам зла, як духовним, так і фізичним. Покров Богородиці – це особлива ознака всеохоплюючої Божої любові до людини. Він хоче дарувати нам спасіння і Життя Вічне», – о. Тарас Бублик, науковий працівник Інституту історії Церкви УКУ.
Сьогодні, 14 жовтня, уся країна молитиметься до Матері Божої, просячи про заступництво наших героїв, сміливих воїнів на полі бою, чесних і добрих людей у звичайному житті. Ми подякуємо Пречистій Діві Марії, за бездонну силу Любові, що сповнює їхні серця, за виклик долі, який вони долають щоденно. Помолимося за Україну, яка була, є і буде для її дітей понад усе.
Лідія Батіг
Повязані записи
