«Наш храм — це дуже давня пам’ятка архітектури національного значення. На місці цього храму колись стояв дерев’яний костел. Збудували його отці тринітарії. Це був орден, який займався викупом бранців з турецької неволі. Був час, за Австро-Угорщини, коли цей храм був закритий. Потім це був храм при львівському університеті. У 1990 році православна громада його отримала як кафедральний собор. Спочатку це був кафедральний собор української православної церкви Київського патріархату, а після об’єднання — Православної церкви України.
У 2000-х роках храм реставрували, але ця реставрація не була такою глибинною. Натомість зараз були виділені кошти з міського бюджету і проведено повністю реставрацію усіх фасадів храму. Роботи завершені, храм практично відновлений, і можемо спостерігати цю красу в первісному вигляді.
Хоч замовником робіт виступало місто, ми, все ж таки, спостерігали за перебігом і фаховістю робіт. Роботами задоволені. Ми вдячні, що місто дбає за наші храми. Бо ті святині, які належать до юрисдикції Львівсько-Сокальської єпархії – це комплекс на вул. Лисенка, де знаходиться Львівська православна богословська академія і два наших найісторичніших храми м. Львова — церква св. Миколая і П’ятницька церква, були відреставровані за кошти Львова і завдяки місцевій владі”, — розповів митрополит Димитрій.
За інформацією управління охорони історичного середовища ЛМР, у 2018 році було розроблено проектно-кошторисну документацію «Реставраційно-ремонтні роботи колишнього костелу св. Миколая, пам’ятки архітектури національного значення на вул. М. Грушевського, 2 (охоронний № 349)» на суму 49 614 грн. А у 2019 році на замовлення управління розпочалися ремонтно-реставраційні роботи. Виконавець робіт — ТзОВ «Еталон-Ком». Роботи з реставрації усіх фасадів завершили цього року.
«Роботи з реставрації фасадів храму Покрову Пресвятої Богородиці тривали цього і минулого року. Зроблено реставрацію всіх фасадів храму. Загальна вартість робіт — 2 млн 700 тис грн.
Складність при реставрації була в тому, що елементи, котрі ми вважали, що вони ліпні, виявилися з каменю. Також маємо кілька цікавих відкриттів під час робіт — було відкрито прекрасну композицію зі св. Миколаєм на боковому фасаді, а також відкрили пам’ятну дошку одному з настоятелів цього храму, яка була замурована” – розповіла Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР
Загалом цього року за кошти міста реставраційні роботи відбувалися у 5 сакральних об’єктах, загальна вартість робіт на яких становить 26,8 млн грн. Зокрема у 2020 р завершено ремонтно-реставраційні роботи в костелі Домініканців з келіями, що на пл. Музейній, 3; ремонтно-реставраційні роботи у костелі св. Казимира, що на вул. М. Кривоноса, 1, і у приміщеннях пам’ятки архітектури місцевого значення — колишніх келіях костелу Казимира. Тривають реставраційно-ремонтні роботи даху колишніх келій костелу Францисканок, що на вул. М. Лисенка, 45 (43) та розпочато реставрацію головного фасаду храму св. Петра і Павла, що на вул. Театральній, 11.
«Наша велика цінність — це наші храми. Ми маємо у Львові більше 140 храмів. Тому дуже часто нас називають містом молитви. Кожен храм, який має історичну цінність потребує реставрації. Зараз бачимо як змінився вигляд храму Покрову Пресвятої Богородиці, після того як професійні руки реставраторів тут попрацювали. Але це перший етап. Є бажання оновити всю цю територію, враховуючи фотографії з минулих століть. А це вже стосується і самого храму і університету. Ця локація дуже цікава в історичному плані.
Та думаю, що родзинкою будуть підземелля храму, до яких ще ніхто не брався, і ми беремо на себе таке зобов’язання. Це буде цікаво і для дослідників, львів’ян і гостей міста.
Загалом ми постійно реставруємо наші храми. Домініканський собор, церква Петра і Павла, церква св. Миколая, св. П’ятниці. Усі наші історичні храми мають особливий патронат і опіку міста. Адже це дуже вартісна робота, і все потрібно роботи дуже фахово і точно. Тут не можна експериментувати. Це діамант, це надбання, яке належить світовій спільноті. Ми є в ЮНЕСКО, дякуючи нашим храмам також. Рідко яке місто має таку красу”, — наголосив мер Львова Андрій Садовий.
Довідка.
Храм Покрову Пресвятої Богородиці (ПЦУ), це колишній костел св. Миколая. Будувався за межами центральної частини міста, в районі колишнього південного передмістя, на місці давнішого дерев’яного храму, кінця XVII ст. Основні періоди будівництва — 1739−1745 рр. (архітектор Ф. Плачиді, або К. Гранацький?); 1924−1926 (часткова перебудова келій, архітектор Тадей Врубель).
Костел є тринавною базилікою. Будівля — мурована з каменю, має двосхилий дах з сигнатуркою на осі, видовжену прямокутну апсиду, хрещаті склепіння. Вівтар орієнтований на захід. Фасад — триярусний, членований профілями карнизів та пілястрами, оформлений арковими нішами. В композиції головного фасаду домінує високий фронтон, експресивний абрис якого є типовим для бароко. Портал та вікна прямокутної форми.
Скульптурно-орнаментальне опорядження інтер’єру, авторства Себастьяна Фесінгера та Л. Печицького, оперує мотивами стилю рококо. В інтер’єрі костелу увагу привертає також барельєфний триптих, виконаний з мармуру та алебастру (1595 р., майстерня Г. ван Гутте), та живопис Алоїза Райхана (після 1861).
З заходу та півночі до храму прибудовано корпус келій. Фасад монастирських будівель наслідує барокові форми костелу.
Храм є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний № 349).
Джерело: Львівська міська рада
Повязані записи
