Про витоки російської тиранії, що бере початок від туранської цивілізації з її спотвореним ставленням до свободи, розповів теолог Папського Дому о. Войчех Ґєртих* ОР у своїй статті «Цивілізація несвободи», опублікованій на сайті Домініканці в Україні.
Державне право vs приватного
Священник зазначив, що до нашого часу поряд з європейським середньовічним вченням, існують також хибні погляди на свободу, які постійно заплутують мислення. «Один із них має східне, татарське коріння, і цей спадок сильно позначився на Росії, а також на деяких інших країнах Східної Європи. Простежуючи його впливи в європейській історії, польський історик Фелікс Конечний назвав це “Туранською цивілізацією”».
о. Войчех відзначає, що в західному світі впродовж з глибин віків існує принцип, відповідно до якого державне право шанує право приватне. «Різні низові інстанції, самоврядування, спілки купців, абатства й монастирі, а також університети мають право на самоуправління, і державна влада мусить ці низові прагнення поважати. У середньовічній Англії король не мав права увійти до хати селянина без його дозволу. В цій хаті правив селянин, а не король, і якщо король хотів увійти, він мусив отримати запрошення селянина».
Натомість інакше було організовано суспільне життя у Візантії в якій «державне право мало перевагу і постійно обмежувало право приватне». «Давня Візантія була бюрократичною і політичною державою, тож усі низові ініціативи постійно обмежувалися, хоча державне право було стабільним, а тому до нього завжди можна було звернутися».
Яких правителів цінують росіяни?
Однак існує третій тип цивілізації, яка походить від Чингісхана та має назву «туранської». «У ній існувало лише приватне право, але – тільки одного індивіда. Уся держава, всі люди, які в ній жили, і все багатство країни належали хану. Він не був обмежений жодним законом, оскільки сам був законом. Закон – це те, чого прагне хан. Чому? Бо така воля хана! Св. Тома назвав таку дефініцію права сутністю тиранії. Тут немає місця для розуму і зрілої свободи. Замість персоналізму – всюдисущий страх».
Священник приходить до висновку, що цей спадок вплинув на історію Москви. «Царі, такі як Іван Грозний та його наступники, вчилися правити не в монастирях чи західних університетах, і не у Візантії. Вони навчалися цього в Саратові. Московські князі ніколи не були підданими імператора Візантії, але протягом століть залежали від хана, резиденція якого була на Волзі».
Також читайте: «Русский мир» проти свободи віросповідання?
«У такій системі врядування немає конституційного ладу, немає поваги до встановлених принципів, бо передбачається, що володар може все. Волюнтаризм туранської цивілізації не залишає простору для свободи, не допускає жодних ініціатив знизу. Тому в Росії найбільше цінуються ті царі, які були жорстокими: Іван Грозний, Петро Великий, Катерина Велика, Сталін і Путін. А якщо хтось програє чи намагається впровадити елементи демократії, як Микола ІІ чи Горбачов, то їх ненавидять. Це не європейський підхід. Це інша суспільна етика, тому західний світ постійно приголомшений та здивований, коли стикається з таким підходом», – йдеться в статті.
А що з Україною?
Отець Войчех відзначає, що Україна протягом століть намагалась триматися європейської традиції. «Вона прийняла християнство за часів ще не поділеної Церкви, стаючи частиною Європи. Боронилася від татар, єднаючись із Литвою, потім з Річчю Посполитою. Її постійно гнобила Москва. У ХХ столітті колективізація і страшний штучний голод в Україні – країні, яка годує світ своїм збіжжям, та подальші жахіття нищили низову самостійність народу».
Тож і сьогодні Україна обороняється, оскільки не хоче бути колонією Москви. Однак, переконаний священник, у теперішній великій драмі потрібна не лише військова сила.
«Треба щось іще. Потрібна сила духовна. Потрібні люди, які є свобідними і усвідомлюють, що це означає. Люди, які хочуть бути не лише “свобідними від”, але і “свобідними для”, і знають, чого прагнуть. Так, коли св. Йоан Павло ІІ закликав “Не бійтеся! Відкрийте двері для Христа!”, його слова стимулювали духовне відродження, яке, зрештою, без пролиття крові, призвело до падіння радянської імперії», – наголошує о. Войчех Ґєртих ОР.
*Войчех Ґєртих – Теолог Папського Дому (особистий теолог Папи Римського), консультант Конгрегації доктрини віри, викладач Папського університету Св. Томи Аквінського (Angelicum), голова видавничої комісії бібліотеки Ватикану (LEV).
Також читайте: О. Ігор Гнюс O.P.: «Всі наші святі, Тома Аквінський та мученики служили цю Месу, і це їх формувало»
«Навіщо тобі хрест? Тут немає Бога, – говорили вони», – згадує пілот слова своїх катів
Степан Бандера про релігію, християнство та Церкву
Повязані записи
