Львівські священики відновлять розпочату справу митрополита Андрея Шептицького. На території сучасного музею архітектури та побуту «Шевченківський гай» є історичне місце – монастирський цвинтар Свято-Іванівської Лаври. За довгі роки про кладовище забули, а влада навіть засипала святиню сміттям.
Ще у 30-х роках минулого століття митрополит Андрей Шептицький заклав на території сучасного Шевченківського гаю монастирський цвинтар. За різними джерелами, тут поховали від семи до чотирнадцяти монахів-студитів Свято-Іванівської Лаври. Після заборони УГКЦ та смерті Шептицького лавру зачинили.
«Але тим не менше, львівська інтелігенція того часу змогла врятувати територію, написавши до Хрущова лист, у якому запропонували назвати це місце іменем Шевченка, тобто Шевченківський гай, – як ми з вами вже звикли», – розповідає журналіст та автор книги про Андрея Шептицького Галина Терещук.
Тоді ж там створили музей побуту та архітектури просто неба. Однак уже за часів Незалежної України, у грудні 1993 року, місця захоронень знову сплюндрували.
«Всі знали що там – цвинтар, хоча й територія була занедбана – без хрестів, виднілися лише такі горбки. Надійшла команда і туди почали звозити будівельне і побутове сміття», – каже настоятель Свято-Іванівської Лаври отець Юстин Бойко.
Тепер же зруйноване кладовище хочуть відновити.
«Маємо два проекти – один запропонований церквою, другий – музеєм. Зараз є принципове рішення вченої ради музею, щоб архітектори спільно доопрацювали і винесли на розгляд єдине бачення проекту», – зазначає начальник управління культури ЛМР Михайло Мороз.
Щодо проекту, який запропонував головний архітектор музею архітектури та побуту Шевченківський Гай Ігор Цимбровський, то він вирізняється цікавою концепцією цвинтаря у сучасному стилі.
«Я пропоную мінімізувати втручання, не ставити ніяких спеціальних кам‘яних споруд чи взагалі якогось мощення. Ми зробили це дендрологічними методами: метровий хрест із рослин, які можна підстригти», – наголошує пан Цибровський.
Проте у священиків своє бачення цвинтаря, як святині, де можна проводити молитви.
«Концепція цвинтаря закладена саме на те, щоб там час від часу відбувалися богослужіння, щоб люди могли прийти сюди помедитувати», – вважає отець Юстин Бойко.
Тож яким буде оновлений цвинтар, поки невідомо. Однак музейників та священиків об‘єднує спільна мета – зробити це місце осередком духовного відпочинку та зберегти історію міста.
За матеріалами: zik.ua
Додамо, що цьогоріч, 6-7 липня, Свято-Іванівська Лавра студійського уставу УГКЦ святкує храмовий празник та 85-ту річницю ювілею з дня освячення церкви Премудрості Божої – Софії- центрального храму лаври.
Повязані записи
