“Українці зрозуміли, що мусульмани та юдеї – не вороги, а брати, готові разом із ними захищати цю землю”,— Шейх Саїд Ісмагілов, муфтій духовного управління мусульман України “УММА”

ismagilov_140196820953Про міжрелігійний екуменічний діалог, досягнення компромісів між мусульманами та християнами і про мирне майбутнє України поспілкувалися із шейхом Саїдом Ісмагіловим, муфтієм Духовного управління мусульман України «Умма». Мусульманський провідник зазначив, що в Україні мусульмани мають добрі стосунки із християнами. Крім того, зауважив, що мусульмани в ці трагічні моменти нашої історії підтримують всі демократичні зміни в країні та прагнення нашої держави до свободи.

— Як Ви вважаєте, на якому рівні сьогодні перебуває екуменічний діалог в Україні між християнами та мусульманами?

На мою думку, такий міжрелігійний діалог сьогодні перебуває на початковому рівні. Якоїсь цілеспрямованої розмови між християнами та мусульманами до цього часу не було, адже суспільство не до кінця розуміло, що вона потрібна. Звісно, з одного боку, це добре: якщо люди не дискутують щодо проблем, це означає, що вони не так чітко виражені. В Україні не було конфліктів між християнською та мусульманською спільнотами, тому й не було потреби у діалозі. Загалом, у нашій державі стосунки між християнами та мусульманами завжди були дружніми. З іншого боку, відсутність діалогу – це не завжди добре, адже він потрібен, щоб запобігти сваркам, досягнути взаємоповаги, щоб суспільство стало більш толерантним, а релігійні лідери взаємно шукали компромісів. Є такі сфери, де християни, юдеї та мусульмани мають багато спільного і можуть співпрацювати – це морально-етичні приписи, історія тощо. Врешті, ми живемо в єдиній державі, де мирно співіснують різні конфесії та релігії. Україна здатна продемонструвати цілому світові, як одна земля та спільна історія поєднують людей, як взаємоповага і любов рятують від шкідливого впливу ісламофобії, ксенофобії, що можуть проникнути у суспільство. Ми повинні цим гордитися і шанувати одні одних.

— Чи достатньо розвинений міжрелігійний екуменічний діалог на території України?

На сьогоднішній день екуменічний діалог розвинений і зміцнюється у таких містах України: Львів, Київ і Донецьк (Регіональна Рада Церков та релігійних організацій). До цього діалогу долучаються й Протестантські Церкви, хоча наразі у якості спостерігачів. Поки що діалог відбувається у цих трьох регіонах, але проявляють активну екуменічну позицію й Одеса, Запоріжжя. Як відомо, 24 травня відбулася спільна молитва за Україну як у Донецьку, так і у Києві. Тому перші кроки до порозуміння та взаємопідтримки різні релігійні громади в Україні уже починають робити.

— На Вашу думку, які християнські конфесії в нашій державі найбільш лояльні до сповідувачів ісламу?

Наші релігійні громади є повсюди в Україні: від Львова до Луганська, від Києва і до Сімферополя. Наприклад, нещодавно у Львові, в Українському Католицькому Університеті, проходила Міжнародна екуменічна конференція «Nostra Aetate. 50-ліття християнсько-ісламського діалогу: здобутки виклики та перспективи». На цей період часу спільні морально-релігійні вектори нам найлегше знайти із греко-католиками та православними Київського Патріархату, насамперед, з їхніми ієрархами, духовними лідерами, адже вони відкриті, лояльно ставляться до мусульман, налаштовані на конструктивний діалог.

— Яким чином примирення між представниками різних релігій у нашій державі може сприяти розвитку України як сильної економічної держави із високими соціальними стандартами?

Думаю, саме таке примирення може стати справжнім поштовхом в економічному розвитку. У якості мирної та єдиної держави із високою мораллю та толерантним суспільством Україна може налагодити добрі стосунки з країнами арабського світу. Наша держава може зацікавити ці країни сільськогосподарською продукцією: борошном, кукурудзою, маслом, кондитерськими виробами тощо. Поки що проникнення арабського світу на ринок України майже не відбувалося через корумпованість в Україні. Саме демократична та вільна ринкова економіка викличе зацікавлення з боку інвесторів арабських країн. Економічний діалог відбуватиметься, коли стане зрозуміло, що на ментальному та соціальному рівнях свідомості українського народу панує гармонія.

— Які головні суперечності між собою, окрім релігійної приналежності, мають подолати християни, мусульмани, євреї та представники інших релігій, щоб почати справедливий діалог і досягти компромісу?

Насамперед, ніколи не варто говорити про об’єднання релігій: кожна релігія у рамках екуменічного діалогу повинна зберігати свою ідентичність. Вести діалог та знаходити спільні моменти слід, щоб люди не ставились одні до одних вороже. Ми повинні поважати своїх і співпрацювати заради загального блага, уникаючи розбіжностей. Сьогодні, у важкі та трагічні часи, морально та етнічно поєднуються усі частини України: християни побачили, що юдеї та мусульмани – теж патріоти української землі. Отже, відбуваються зрушення у масовій свідомості, трансформуються погляди людей, долаються стереотипи. Українці зрозуміли – юдеї та мусульмани – не вороги, а брати, готові разом з ними захищати цю державу.

— На Вашу думку, якщо екуменічний діалог активно практикуватимуть, якою за 10 років ми побачимо нашу державу?

Україна продемонструвала, що здатна зруйнувати усі шаблони. Європа і світ не в силах зрозуміти, що відбувається в нашій державі… У Західній Європі сьогодні є проблеми із мусульманським суспільством (програми мультикультуралізму тощо). Мусульмани, які проживають у Західній Європі,— це мігранти із країн Африки, Азії. Вони не хочуть інтегруватися у суспільство, створюють свої гетто, не бажають розмовляти мовою тої держави, на території якої живуть. У Центральній Європі, насамперед Україні, ситуація кардинально відрізняється. Тут мусульмани повноцінно інтегрувалися у суспільство, але не втратили своїх традицій та ментальної свідомості, тому немає конфлікту на конфесійному, релігійному чи національному грунті. Україна таким чином довела усім, що ми можемо побудувати демократичну державу, де релігійна свобода і людська гідність ніколи і ніким не будуть обмежені. Тому на нашу країну й чекає світле майбутнє.

Лідія Батіг