«Зовсім не в тому річ, що гине мільйон людей,
а у тому, що мільйон разів гине одна людина»
Л. Гінзбург «Нотатки блокадної людини»
Цими вихідними ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 рр., оскільки сторінка під назвою «Голодомор» у житті українського народу є однією із найбільш трагічно-катастрофічних! Адже мільйони українців померли не просто катувальною голодною смертю – це, насамперед, мільйони нездійснених мрій і сподівань, ще не пережитих подій, почуттів та вражень… Це сотні тисяч ненароджених квітів української нації!…
Тепер, живучи в ХХI столітті, голодні роки минулого сторіччя нам, мабуть, здаються вже такими далекими, але в той же час надто близькими, яких навіть попри усі старання неможливо забути! Тож що таке Голодомор і яке значення він для нас має?… Невже це питання є тільки риторичним?…
«Це було давно. На початку 30-х років ХХ століття. У краю, що спливав молоком та медом вмерла людина – вмерла від голоду», – саме такими словами починається фільм «Великий голод», щоб на основі історичних фактів та на свідченнях очевидців, які бачили все на власні очі і пережили правду – власним тілом, показати що насправді відбувалося у той час… Їхні думки і досі тривожить питання «хто винен?»: той, хто забирав останній штаточок хліба, чи той, хто не зміг вберегти своїх близьких, чи той, хто був здатен на все задля своєї поживи?…
Українським селянам не просто доводилося бачити смерть, а доводилося жити із нею… постійно. І єдиними ліками від страждань і загибелі рідних – рятували думки про їжу, а дзвін у вухах від голоду – від бажань збожеволіти… У такому стані почуття та будь-які емоції притуплюються, як і надія, віра та любов. Людина сама ж перестає бачити у собі людину і не знає слабка вона чи сильна, і які межі може або ж категорично не може перейти…
Фільм «Великий голод» — українська документальна кінострічка про Голодомор в Україні 2005 року, яка була створена редактором ТСН і журналістом Едуардом Лозовим разом з головним режисером ТСН Павлом Овечкіним. Фільм знімався півтора року. Його виробництво зупинилось восени 2004 – зіткнувшись з політичною кризою в країні і в мас-медіа зокрема. В 2005 році робота поновилася, було знято ще чимало нового матеріалу. Фактично, 26 листопада – це фінал тривалої роботи, але тема голоду для «1+1» цією роботою не закривається.
«Іноземні мандрівники, які відвідували нашу країну впродовж віків, озивалися про неї одностайно: «Земля ця дуже багата і щедра». На такій землі просто не могло статися такого. Але сталось…», – зокрема зазначають у фільмі, однак актуальність цих слів не згасає і до сьогодні… Адже Голодомор – це геноцид українського народу та найтрагічніша сторінка української історії, яка з кожним роком поповнюється новими подробицями та деталями, яку ми повинні пам’ятати (ні в якому разі не забувати!) та аналізувати. Безперечно, і досі важко навіть уявити масштаби тогочасної трагедії. Оскільки українці і до тепер відчувають наслідки великого голоду. Тому хочеться вірити, що циклічність історії щодо цього моменту – більше не повториться….
Редакція сайту «Духовна велич Львова» бажає вам цінувати рідних і все, що у вас є зараз, а також – уважного перегляду, аби наблизитися до відповідей на болючі запитання…
Оксана Войтко
Джерела: https://uk.wikipedia.org, http://toloka.to
https://www.youtube.com/watch?v=TP1Z2CipeCU – фільм
Повязані записи
