Владика Венедикт (Алексійчук), єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, 5 листопада освятив розписи у каплиці Святого апостола Івана Богослова, що розташована у корпусі Філософсько-Богословського факультету УКУ. Каплиця перебувала на відновлювальних роботах, однак тепер знову почне діяти.
Розписи каплиці виконали викладачі та студенти кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв Василь Сивак, Мирослав Півтораніс та Андрій Сивак.
Владика Венедикт очолив Божественну Літургію та звернувся до студентської спільноти з пастирським словом. За словами Владики, участь у молитві в цій каплиці допоможе гармоніювати студентське життя. Єпископ побажав усім бути відкритими на Бога, Його волю, та осягнути добрих звершень.
Після освячення нових розписів каплиці, владика також згадав про важливість будівництва та удосконалення. Він зауважив, що там, де раніше був пустир на Хуторівці, нині є живий факультет і каплиця, яка набуває все більшої краси. «Однак, цей зовнішній розвиток має нам пригадувати, що насамперед у духовному плані ми повинні упорядковувати своє життя, наводити там красу і порядок» – наголосив владика Венедикт.
Отець Юрій Саквук, керівник Духовно-пасторального відділу УКУ, пояснив значення нових розписів каплиці: апсида каплиці розписана в більш реалістичний спосіб, а чим вище – тим розписи стають абстрактнішими і більш символічними. За порівнянням о. Юрія, можемо говорити про виражений у фарбах рух від катафатичного до апофатичного богослов’я.
Два написи з Євангелія від Йоана, на думку о. Юрія, по праву можуть стати кредом студентів-богословів УКУ. І не лише тому, що вони походять з Євангелія від Йоана – покровителя факультету. Про першість любові нагадує напис у апсиді: «Бог є Любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому». Ці слова мають задавати наш modus vivendi. А під куполом тепер бачимо слова «В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог», які задають наш modus operandi. «Гра слів, що її бачимо у складному слові «бог-о-слов’я» говорить сама за себе. Це ставить перед нами велике завдання: щоб наука-логос-слово, які плекаються у цих стінах, і справді являли Бога-Слово, що став людиною» – наголосив о. Юрій Саквук.